«Європейське середньовіччя: Літературний флорілегіум»

Видавництво “Богдан”, відоме своїми навчальними посібниками, пропонує доволі пристойну публікацію – хрестоматією на 900 сторінок, в якій скопманійовані основні твори середньовічної літератури. Частина презентованих у ній текстів публікується вперше, зокрема йдеться про цілий пласт літератури, написаної староісландською, старонорвезькою, староанглійською, латинською та іншими давніми мовами. Окремо слід сказати і про надзвичайно розмаїту жанрову палітру цього «середньовічного…

Володимир Лагодич. В трьох словах щодо Куликовської битви

“В лѣто 6888 мѣсяца августа, приидоша вѣсти от Орды к великому князю Дмитрию и брату его князю Володимеру, якоже въздвизается на крестияны измаилетескыи род поганыи. Нѣкоему убо у них худу цесарюющу, а все дѣющю у них князю Мамаю, и лютѣ гнѣвающюся ему на великого князя и на всю Рускую землю. Се же слышавъ князь великыи Дмитрии…

Юлія Свищ. Дворучний меч

Поряд з півтораручним мечем вагоме значення для ведення бойових дій мав і дворучний меч. Цей тип меча відомий із XIV ст.[1] це т. зв. “бойові мечі”. Дворучний меч був такої ж форми, як і звичайний меч, але набагато більшим, його клинок у середньому досягав 50 дюймів (127 см), а руків’я – 12 дюймів (30.4 см)….

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина V

Весна 544 р. стала воїстину катастрофічною для Імперії в Магрибі. Маври, які не так давно здавались смиренними, вкотре повстали проти візантійців. У першій же битві загинув намісник краю Соломон, а його солдати частково дезертирували, частково відмовились витягувати мечі з піхов. В таких умовах Сергію, його племіннику, довелось розраховувати хіба на власні особисті якості. Та тільки…

Я календар перегорну, і знову Рим мій занепав…

Третього вересня жартівники всіх мастей згадували пісню одного гуру шансону, а сьогодні згадаємо одного хлопчину, повалення якого з престолу 4 вересня 476 р. донині називають кінцем Римської імперії, Античності та й світу (закреслено). Від такого трактування, з неба, можливо, все ще крутять пальцями біля скроні якісь Зенон, Юлій Непот і Сіагрій, та й який-небудь Одоакр…

Багатоствольна система вогню на ослячій тязі Жозефа Буайє

Військовий архітектор і піротехнік Жозеф Буайє придумав цю чудову, але непрактичну зброю в 1598 р. Чому непрактичну? Відповідь, як завжди, під носом – навіть найвідданіший монарху осел спокійно не стоятиме, коли йому до заду піднесуть гніт і почнуть щось там підпалювати. Тим більше, коли ця штука бабахне. Від осла, який не прийняв оммаж, можна, мабуть,…

Юлія Свищ. Півтораручні мечі

Новий етап у розвитку війська та військової справи ознаменував собою зміни у зовнішніх ознаках мечів та їх духовного значення для середньовічної людини. Меч залишався одним із основних видів озброєння аж до XVII ст. У XIII-XIV ст. конструкція меча змінюється і пов’язано із двома причинами – еволюцією лицарського обладунку – у XI ст. поширюється кольчуга і…

Страх і ненависть у візантійській Африці. Частина IV

Настав 539 р. Від Різдва Христового. Візантійський імператор Юстиніан продовжував робити ходи в своїй шаховій партії. Так, він вирішив, що його двоюрідний брат Герман, який два останні роки успішно воював з маврами, достойний більшого, ніж просиджувати штани в Карфагені. Германа відкликали з Чорного Континенту, а його місце знову зайняв Соломон. Нашому герою знову надали посади…

Юлія Свищ. Класичний лицарський меч

Походження лицарського меча найчастіше виводять від довгих залізних мечів давніх кельтів і далі, через мечі періоду вікінгів і епохи Великого переселення народів. Так чи інакше, про середньовічний меч відомо досить багато, однак не усі дослідники акцентують свою увагу на символічному значенні меча, його конструктивних особливостях під час проведення лицарських турнірів, а також на теоретичних аспектах…

Володимир Лагодич. Коріпп Африкан Граматик та його твори

Коли мова йде про літераторів епохи Юстиніана Великого, одразу згадується одна-єдина людина. І справді, Прокопій Кесарійський не тільки запам’ятався сучасникам літературним талантом та їдким язиком, а й супроводженням ромейського воїнства в Африці, Італії та Сирії протягом декількох років. Так чи інакше, буде малодушним казати, що крім Прокопія, на той час ромеї не мали жодного письменника…