Станом на початок 2025 р. тема чорноліської культури в Україні є досить добре вивченою. Доказом цьому є значна кількість науково-дослідних праць українських та радянських дослідників-археологів. Хоч і в меншій кількості, але вона представлена у енциклопедичних інтернет-ресурсах, а також у просторі YouTube. Відтак на вказаній медійній платформі існує науково-популярний вміст, присвячений чорнолісцям і підкріплений візуальною складовою, наприклад…
Автор: vitaliimaridko
Олександр Кузнецов. Михайло Чайковський (Садик-паша). Його участь у Східній війні
Михайло Чайковський народився 29 вересня 1804 р. в с. Гальчин Житомирської області. Його батько Станіслав Чайковський був одружений з Патронеллою Глембоцькою, яка була донькою Олени Брюховецької, можливою родичкою гетьмана І. Брюховецького [6]. Тому сам М. Чайковський вів свій родовід від І. Брюховецького. Однак, на думку О. Алфьорова, це є малоймовірним, оскільки між двома “родичами” різниця…
Артем Тищенко. Релігійна культура князівського роду Корецьких у XVI – середині XVII ст.
Представники князівського роду Корецьких протягом декількох століть відігравали значну роль у житті українських земель. Звісно, такий знаменитий і багатий рід мав власні релігійні традиції та історію їх розвитку. Спробуємо схарактеризувати релігійну культуру Корецьких у XVI — середині XVII ст. З часу здобуття незалежності Україною все більше зростає зацікавленість релігійною культурою ранньомодерної доби. Визначними дослідниками цього…
Остап Лемішко. Козацькі полки в другій половині XVII ст.: територіальний аспект, період існування та внутрішній устрій
Еволюцію козацьких полків другої половини XVII століття доцільно аналізувати, починаючи з Хмельниччини, а далі – зі змін після смерті Богдана Хмельницького. Під час Національно-визвольної війни кількість полків зросла, переважно на Правобережжі. Основу козацької території становили шість полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський (на Лівобережжі), Черкаський і Чигиринський. Звідти полковий устрій поширився на Лівобережжя, Поділля та Полісся….
Тетяна Харитенко. Придворні жінки династії Чосон (1392-1897 рр.)
Термін “кунньо” (궁녀) використовувався для позначення жінок, які працювали в палаці. Вони були мовчазними свідками палацових подій, інтриг та змов династії, що правила півтисячі років. Однак їхні історії доводять, що життя у золотій клітці не є таким барвистим, заможним та безхмарним. Будь ти наложницею, писаркою чи прибиральницею, ти ніколи не почуваєшся вільною, не зможеш відчути…
Василь Босак. “Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації” (за матеріалами книги Івана Гоменюка)
Іван Гоменюк — відомий український історик, дослідник міжвоєнного періоду в Центрально-Східній Європі, особливо передумов Другої світової війни. Народився у 1981 році в місті Коломия, живе і працює юристом у Києві. Наукові інтереси Гоменюка охоплюють проблеми міжнародних відносин у період міжвоєнного часу, локальні конфлікти 1918-1939 років та процеси формування європейської безпекової системи. Серед його найбільш відомих…
Володимир Колб. Некрополь Ольвії V-IV ст. до н. е. в однойменній монографії Юлії Козуб
Історія античних міст впродовж багатьох століть залишається у полі зору істориків, археологів, мистецтвознавців та інших науковців різних спеціальностей. Разом із питанням повсякденного життя греко-римських міст не менше значення має й проблема, пов’язана зі смертю та особливостями поховань померлих або загиблих співмешканців. Цілком природно, що найбільше зацікавлення в українських вчених колах викликають саме ті поліси, які…
Вадим Протуренко. Участь Вільного козацтва у Першій війні Радянської Росії проти Української Народної Республіки
У буремні часи Української революції 1917-1921 років, коли наша країна боролася за свою незалежність, з’явилося багато героїчних явищ. Одним із таких було Вільне козацтво – народне ополчення, яке зібрало під своїми знаменами тисячі патріотів, готових віддати життя за вільну Україну. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було повалено Тимчасовий уряд, влада перейшла до більшовицької партії…
Валерія Пилипець. Два обличчя одного престолу: Лівія Друзілла – “Alter Ego” Цезаря Августа
Імператор Калігула свого часу порівняв її з “Одіссеєм у спідниці” за майстерний авантюризм, громадяни Риму вважали матірʼю імперії, а принцепс з гордістю називав своєю дружиною. Її вважали жінкою, гідною титулу “Августа,” і вона його отримала після смерті першого коронованого “бога” Римської імперії. Того самого, якого створила вона – Лівія Друзілла. Вона походила з патриціанського роду…
Вступне слово нового Голови Львівського історичного клубу (02.12.2024)
Вітаю всіх, шановні читачі, члени нашої спільноти та й загалом усі причетні до нашого факультету й історії! Добігає свого кінця цей рік і навчальний семестр, а наш Львівський Історичний Клуб (далі – ЛІК) починає нову сторінку з новим головою, яким стає автор цього тексту, Віталій Марідко. Розуміння того, що я стаю на чолі цієї історичної…
Львівський історичний клуб 