Полісна структура Пліснеська, Стільська та Ревного Structure of Plisnesko, Stilsko and Revne Polices Автор – Рибчинський Нестор, студент-магістр історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Остання чверть першого тисячоліття відзначається суттєвими змінами в розбудові населених пунктів. Починають з’являтись укріплені центри – городища. Окремі з них збільшуються до дуже великих розмірів. Серед них – Пліснесько, Стільсько (Львівщина) та…
Автор: Iryna Hishchynska
Магістрантка другого року навчання історичного ф-ту ЛНУ ім.І.Франка, спеціалізація - військова історія; заступник голови ЛМК.
Бойовий корабель вікінгів: будова та оснастка
Бойовий корабель вікінгів: будова та оснастка Боевой корабль викингов: строение и оснастка Viking warship: structure and equipment Автор – Базюк Христина, студентка-магістр історичного факульту ЛНУ ім.І.Франка Період з VIII по XI ст. є ключовим в історії розвитку скандинавських країн. Їх вплив ні до, ні після зазначеного відрізка часу не був таким масштабним. Для того, аби…
Образ Едуарда ІІІ у Столітній війні (1337-1453)
Образ Едуарда ІІІ у Столітній війні(1337-1453) Образ Эдуарда III в Столетней войне (1337-1453) The image of Edward III in the Hundred Years War (1337-1453) Автор – Комякович Уляна, студентка ІІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка “Він наказав, аби його дядьку відрубали голову, узурпував трон свого батька. Він почав війну, яка продовжувалась більше, ніж…
Звіт другого наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”
Звіт другого наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості” У четвер, 21 вересня 2017 року, у Музеї історії Львівського університету відбувся другий міждисциплінарний семінар під назвою: «Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: виклики та можливості». Участь у семінарі взяли студенти різних спеціальностей серед яких: археологи, палеографи медієвісти та інші. Семінар було проведено у…
“Смерть” в самурайському середовищі
Сприйняття смерті для буші було дещо особливим і заслуговує уваги, та детального вивчення цього питання. Традиційний обряд харакірі чи будь який подвиг, який могли вчинити самураї, нехтуючи своїм життям, мали під собою певний мотиваційний ґрунт. Практично, мотиви відносно сприйняття життя і смерті формувалися на релігійних світоглядах. Самураї в середньовічній Японії (як вже зазначалося в попередній статті), сповідували шінтоїзм, буддизм і конфуціянство. Так, чи інакше кожна з цих релігій вплинула на менталітет лицарів середньовічної Японії і на сприйняття смерті зокрема.
Війна в усвідомленні самурая
Війна в усвідомленні самурая Война в осознании самурая The war in awareness of samurai Автор – Гродзіцький Євген, бакалавр історії Львівського національного університету ім. Івана Франка У самурайському середовищі, ще з VII ст. існувало таке поняття, як “справедлива війна“. Мотиви цієї концепції були взяті в результаті зв’язків з Китаєм, та відповідно базувались на конфуціянських нормах. Зокрема, основи…
Тамплієри: внутрішня організація ордену
Тамплієри: внутрішня організація ордену Тамплиеры: внутренняя организация ордена Templars: the internal organization of the Order Автор – Ярославська Ярослава, студентка ІІ курсу історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Анотація Історія знає чимало таємниць, та чи не найбільшою загадкою є Орден тамплієрів. За понад 200 років свого існування, храмовники залишили по собі не лише славу «охоронців Гробу…
Побут монахів. Харчування.
В певний період часу м’ясо було табуйованим продуктом в монастирях. Вважалося, що воно спричиняє хтивість. Окрім того, м’ясо було дуже дорогим продуктом за мірками Середньовіччя, що суперечило уявленням про монаха, як бідного аскета. Тут варто додати, що поняття м’яса було трохи іншим, до прикладу домашню птицю не вважали м’ясом. Попервах не була заборонена й дичина, однак невдовзі табу було накладено на всіх чотириногих тварин.
Особливості релігійного світогляду самураїв
Мабуть, найбільш впливовою релігією, яка змінивши і ставши згодом основою японської свідомості, був буддизм. Згідно з китайською “Історією династії Лян”, у 467 році, п’ять ченців з Гандхари відправилися до, ймовірно Японії, де вони розповсюдили вчення буддизму. Як, зазначає російський історик, та дослідник буддиської філософії, О. М. Ігнатовіч, буддизм, особливо в тому вигляді, в якому він прийшов до Японії, мав більш емоційний, ніж конфуціянство, характер і виявився незрівнянно ближче вже до світосприйняття японців і місцевих вірувань. У цьому сенсі буддизм знайшов досить сприятливі умови для поширення за рахунок переважання літургійної складової. Поширенню буддизму на островах сприяла й та обставина, що одночасно з буддизмом в Японії не було “ввезено” іншої, конкурентоспроможної ідеології (на урядовому рівні).
Символіка та ментальність Середньовіччя. Реліквії.
Невід’ємною частиною християнського культу є шанування речей, прямо чи опосередковано пов’язаних зі святими церкви. Особливістю світогляду тогочасних людей була символічність та пошук магічного сенсу у повсякденних речах. У свідомості пересічного жителя Середньовічної Європи реліквія є втіленням сили покійного та джерелом енергії, яка може зцілювати або просто приносити удачу. Шанування мощей святих було офіційно затверджено у 787 році на другому Нікейському соборі, хоча його коріння сягають ще первісних християнських культів.
Львівський історичний клуб 