ПОЛІТИЧНІ ПАРАДИГМИ ВЧЕННЯ СВЯТОГО АВГУСТИНА: СПІВВІДНОШЕННЯ “ЦЕРКВА-ДЕРЖАВА” І ПРОБЛЕМА “ПАНУВАННЯ-ПІДКОРЕННЯ” В СУСПІЛЬСТВІ

Праці Августина – «Сповідь» та «Про Град Божий» – встановлювали своєрідні канони філософування християнства. Їх розглядали як зразок теоретичного мислення, як скарбницю найузагальненіших ідей, що дають можливість осягнути велич Бога як вихідного й кінцевого продукту людських суджень та дій

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ СКАНДИНАВІЇ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСЛАНДСЬКИХ САГ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Звичаєве право в Скандинавії є важливим структурним елементом середньовічного права Європи, оскільки сягало своїми коренями традицій давньогерманського права та мало суттєвий вплив на генезу правової системи Руської держави та окремих країн Західної Європи. При цьому, на відміну від Русі, писемних джерел, які б ілюстрували суспільне життя Скандинавських королівств є доволі багато. Більшість з цих джерел датуються більш пізнім часом, оскільки латинська абетка була пристосована до давньоскандинавської мови лише в ХІ ст. Звісно, що інформацію з цих джерел не можна сприймати дослівно, оскільки такі свідчення є ретроспективними і відображають скоріше атмосферу того часу, в якому вони творились, аніж того, про який говорить автор. Однак, часто в основі саг, особливо легендарних, лежали епічні твори, які побутували досить довгий час в усній формі і базувались на реальних історичних подіях.

Вплив германо-скандинавської міфології на творчість Дж. К. Ролінг

Ажіотаж навколо «хлопчика, що вижив» не вщухає і по цей день. Час від часу можна натрапити на цікаві статті, де книги про Гаррі Поттера виступають у досить несподіваному світлі. Російське православ’я вже багато років намагається безуспішно «вивести на чисту воду» загрозу всього християнського світу і богохульницю Дж. К. Ролінг. Наприклад, диякон Андрій Кураєв написав довжелезну статтю про привчання письменницею дітей до окультизму, сатанізму і кривавих жертвоприношень.

Особливості містобудування в слов’ян у VIII – X ст. На прикладі Пліснеського городища

Період останньої третини першого тисячоліття відзначився суттєвими змінами в соціальній та територіально–адміністративній структурі слов’янських протодержавних утворень. На теренах України виникає кілька держав, в тому числі і Київська Русь. Не оминули державотворчі процеси і українське Прикарпаття. Традиційно вважалось, що утворення держави на цих теренах нерозривно пов’язане з Київською державою. Однак, після грунтовних археологічних досліджень вдалось встановити, що утворення держави на окресленій території відбувались окремо від Русі, а саме через утворення слов’янських міст-держав – полісів.

Мультидисциплінарність у вивченні фібул з культового місця Пліснеського археологічного комплексу

Пліснеське городище – унікальна пам’ятка ранньосередньовічної доби, яка досліджується близько 200 років. Цей археологічний комплекс представлений сукупністю різних видів пам’яток слов’яно-руського, а також пізньосередньовічного часу, залишки яких збереглися на території і в околиці сучасного хутора Пліснесько – складової с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.

Взаємозв’язок історії та археології на прикладі Скандинавістики

Історична наука на сучасному її етапі не може обмежувати реконструкцією виключно подій та фактів. Історичні дослідження повинні виходити за рамки політичної, економічної та соціо-культурної історії. Тенденції сучасної історіографії на Заході переходять до вивчення людини більш глибоко, намагаючись реконструювати ментальність людини, спосіб мислення, вплив середовища. Всі ці аспекти допомагають нам набагато краще збагнути перебіг тих чи інших історичних явищ розглядаючи їх крізь призму в першу чергу людини.

Звіт наукового семінару “Дослідження минулого в епоху мультидисциплінарності: Виклики і можливості”

В середу, 12 квітня в стінах Львівського університету відбулося чергове засідання Львівського медієвістичного клубу. Цього разу засідання проходило у формі наукового семінару, до якого долучились студенти кафедри археології та інших спеціальностей. Семінар було проведено в рамках програми розширення співпраці з іншими спеціалізаціями та залучення більшої кількості учасників до роботи клубу.

Семінар мав методологічний характер, студенти археологи та палеографи поділились методикою дослідження давньої історії крізь призму специфіки вивчення окремих джерел. В рамках зустрічі було поставлено питання про оновлення методологічних засад історичної науки на основі її введення до міждисциплінарного дискурсу.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПРО МІЖНАРОДНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

У сучасній зарубіжній та українській науковій літературі питанню природи і сутності громадянського суспільства як соціального явища приділяється досить велика увага. Разом із тим спостерігається методологічна невизначеність, нечіткість і навіть суперечність у тлумаченні базових засадничих положень. Особливо це стосується проблем людини і її свободи в облаштуванні і забезпеченні свого буття як в матеріальному, так і в духовному світі. Виходячи із вищенаведеного, пропонуємо провести міжнародну дискусію на тему:«НАУКОВІ ЗАСАДИ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І СУБ’ЄКТНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Дискусія відбудеться у формі наукової конференції 24-25 квітня 2017 року.

ЗНАЧЕНИЕ И МЕСТО СТАТУТА 1566 ГОДА В ПРАВОВОМ РАЗВИТИИ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО

Положения и нормы Статута 1566 года свидетельствовали о новом этапе государственно-правового развития Великого Княжества Литовского, которое происходило под сильным влиянием политико-правовой мысли. В нем весьма разумно были совмещены собственные теоретико-правовые и правоприменительные наработки с ебщеевропейскими достижениями в сфере права. Именно поэтому Статут долгое время служил примером и образцом систематизации законодательства. Многие его положения опережали свое время и имели ярко выраженный программный характер, ориентированный на будущее, что выводило его в число самых прогрессивных европейских законов своего времени.

ПРАВОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ЕВРОПЕЙСКИХ ГОРОДОВ: ИСТОКИ И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

В средневековой Европе сложилось несколько цивилизаций: западноевропейская, византийская, восточноевропейская и центральноевропейская.Последняя в процессе своего развития в культурном и социальном плане постепенно сближалась с западной, но, в силу более позднего «старта», влилась внее лишь в наше время. Из восточноевропейской с созданием ВКЛ выделилась западная часть (Поднепровье), в развитом средневековье воспринявшая некоторые западные черты. На остальной территории Восточной Европы сложилась российская цивилизация. Специфические черты указанных цивилизаций во многом
определялись формами городского права.