Цей круглий стіл організований студентами з Львова, Києва та Переяслава-Хмельницького з метою обміну досвідом та обговорення ключових проблем на шляху до створення чи реформування наукових товариств. На засіданні будуть обговоренні ряд проблемних моментів стосовно розвитку молодіжної науки в Україні та буде вироблено певний алгоритм дій, який зможе полегшити задачу наступним поколінням у питанні функціонування наукових організацій в межах ВНЗ.
Автор: Dymydyuk Dmytro (Димидюк Дмитро)
Короткий нарис розвитку Львівського медієвістичного клубу: Історія та сьогодення
Львівський медієвістичний клуб (ЛМК) – наукова організація студентів, які займаються періодом Середньовіччя і дотичними до цього періоду темами. Клуб у формі товариства виник при кафедрі історії середніх віків та візантиністики ЛНУ ім. І.Франка і діє на добровільних засадах з 18 травня 2013 року.
РОЗВИТОК ГОТИЧНОГО ВІТРАЖНОГО МИСТЕЦТВА ФРАНЦІЇ
Статтю присвячено феномену вітражного мистецтва Франції. У середині XII століття в Північній частині Франції зародився новий художній стиль – готика, що найкраще проявився в архітектурі. Особливе місце в мистецтві готики займав собор,що являв собою синтез архітектури, скульптури та живопису. Одним із центральних елементів в оформленні інтер’єру готичного собору займав « прекрасний живопис на склі» – вітраж.
XII століття у Франції – золотий вік вітражу. Простежено « що являв собою французький вітраж?». Центральне місце відведено Шартрському собору, чий ансамбль середньовічних вітражів є чи не найбільшим у Європі. Завдяки майстрам, яким вдалося досягти особливих відтінків синього кольору, його так і називають «шартрська синь». Розкішністю вітражних форм славляться собори – Нотр-Дам де Парі та Реймський. Крім того, акцентовано увагу на характеристиці вітражів у соборах Мана, Анжера, Тура, Пуатьє, Ліона, Руана. Слід відзначити , що у XIV столітті значну роль у вітражному мистецтві почали відігравати нормандські майстерні, вироби яких відзначалися особливою вишуканістю, а також користувалися великим попитом. Як наслідок французький вплив на цей вид мистецтва простежується в архітектурних ансамблях Австрії, Німеччини та інших західноєвропейських країнах.
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС
Героїчний епос – це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівана народними співцями, яка зображає події минувшини так, як їх трактував народ у період створення цих творів.
За часом побутування цей епос поділяється на три основних групи: архаїчний (міфи, легенди), античний («Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Махабхарата» і «Рамаяна» в індусів) та середньовічний героїчний епос. Останній активно побутував в Європі в період раннього та зрілого Середньовіччя, брав за основу реальні історичні події, які доповнював фантастичними чи просто вигаданими образами.
Основою для героїчного епосу служили бойові гімни, створенні дружинними співцями, які брали безпосередню участь в описаних ними подіях. Сюжети цих гімнів у період раннього Середньовіччя активно запозичували бродячі співці, які відігравали значну роль у формуванні національної свідомості кожного народу.
Краткий очерк развития Львовского медиевистического клуба: История и настоящее
Львовский медиевистический клуб (ЛМК) – научная организация студентов, занимающихся периодом Средневековья и касательными к этому периоду темам. Клуб в форме общества возник при кафедре истории средних веков и византинистики ЛНУ им. И.Франко и действует на добровольной основе с 18 мая 2013 года.
Львовский медиевистический клуб – это прежде всего объединение молодых ученых, имеющих целью развивать и популяризирувать медиевистику среди широкой общественности.
IV Міжнародна студентська конференція “Держава, суспільство, економіка і розвиток сучасного Світу, Європи, Польщі та Люблінщини” (4 квітня 2017 р., м. Холм( Польща)
Тема конференції сформована досить широко, тому запрошуються не тільки політологи, але й історики, юристи та інші спеціальності. Учасникам конференції потрібно заповнити реєстраційну форму (завантажити її) та відправити її на емейл адрес – parubchak_io@ukr.net
Візантійські диптихи V–VI cт.
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Непересічними пам’ятками, пов’язаними з писемною культурою, вважаються візантійські диптихи 5-6 століть. Власне, диптихами в античному побуті називалися конструкції з двох сполучених дерев’яних або кістяних дощечок, внутрішні площини яких лишалися рівними і чистими для записів грифелем чи вкривалися шаром воску, де текст продряпувався спеціальною паличкою. Старі записи легко стиралися і поступалися новим, тож диптихи слугували не…
Филипчук О. М. Руси серед «військ народів» у Візантії ІХ-ХІ ст.: найманці та союзники
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
17 вересня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2. корп. 14, ауд. 18) відбувся захист дисертації Филипчука Олександра Михайловича «Руси серед «військ народів» у Візантії ІХ-ХІ ст.: найманці та союзники», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних…
ЗВІТ З ДРУГОГО СТУДЕНТСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО ТУРНІРУ ІМЕНІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО (21-23 лютого 2017 р.)
Любі друзі! Змушенні визнати, що ми не очікували такої великої уваги до нашого турніру з боку студентської громадськості, за що ми Вам щиро вдячні! Надіємося, що цей захід приніс Вам не тільки інтелектуальне задоволення, але й багато позитивних емоцій, які сприятимуть Вашим майбутнім творчим та науковим звершенням. Турнір уже другий рік поспіль турнір організовують Львівський медієвістичний клуб, Наукове товариство, Профбюро студентів, Наукова бібліотека та історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за підтримки Львівської міської ради. У турнірі беруть участь 23 команди – студенти (історики та юристи) з 10 вищих навчальних закладів України.
Домановский А. Н. Загадки истории. Византия / А. Н. Домановский; худож.-оформитель Е. А. Гугалова. – Харьков: Фолио, 2016. – 379 с. – (Загадки истории)
Першоджерело оприлюднене на Василевс. Українська візантиністика:
Что знает наш современник о Византии? Почему само понятие «византийский» имеет во многих европейских языках отрицательную коннотацию и справедливо ли это? Наше издание рассказывает о загадочной Византийской, а вернее – Ромейской империи (ромеями себя называли жители до этой страны): о «багрянородных» императорах и узурпаторах трона; о дворцовых переворотах и «превратностях любви народа»; о невероятных тайнах…
