ХІІ ст. було надзвичайно драматичним в історії Франції і Англії. В обох королівствах цей період характеризувався як період реформ і зміцнення королівської влади. В Англійському королівстві шлях до політичної консолідації наштовхнувся у своєму розвитку на тривалий період послаблення влади короля.

Ми дійшли до висновку, що Русь – це поліетнічна держава. А стосовно питання чи існувала давньоруська держава, ми дискутували найбільше. Умовно кажучи, ми дійшли до консенсусу у тому питанні, що руським народом (умовно) можна називати все населення, що проживало на теренах Русі. Зазначимо, що є єдиного руського етносу не існувало. Це радше політичне питання, складність якого полягає ще й у визначеності правильної термінології.
Окреме спасибі Сіромському Руслану, Тарнавському Богдану, Овсінському Юрію та Козловському Сергію за допомогу та сприяння у проведені цього турніру!)

Середзем’я створювалося на основі синтезу давніх мов та міфів, процес чого зайняв багацько років. Автор цього світу був вельми скромним, зводячи свою роль до дослідника існуючої легенди. Світ Толкіна – щось більше, ніж звичайне перебирання запозичень культурної історії Британських островів та Скандинавії. Середзем’я — для тих, хто втікає від сучасності і людських химер. Залишилось тільки дати волю фантазії, в пригоді якій стане багата на пам’ятки середньовічна література.

Буде створено 3 команди по 3 учасника в кожній. Учасник однієї команди доповідає на питання (про Домонгольську Русь), учасник іншої команди буде йому опонувати та доповнювати його доповідь (опонент). Учасник третьої команди буде рецензувати виступи обидвох команд і робити певні зауваги (рецензент). Після кожного виступу (доповідача, опонента, рецензента) всі учасники команд можуть задавати іншим командам запитання. Після всіх трьох виступів відбувається загальна полеміка та обговорення питання.
Окремий корпус складають судді, які контролюють хід турніру, а в кінці визначають, яка команда перемогла.
Доповідачем з даного питання буде Михайло Тупиця (студент 3-го курсу).
Час виступу – не більше 5-7 хв!!! (для доповідача,опонента, рецензента(3-4 хв.)

Далеко не всі ченці потрапляли до монастирю за своєю волею. Комусь таку «кар’єру» обрали батьки, у когось не було іншого вибору через соціальне становище, хтось змушений був тікати від закону. Навряд всі з цих людей були щиро віруючими. Поруч із тим, у монастирях булі і дійсно побожні люди, які вірили у спасіння через молитву і віддавали своє життя заради цього. Всі, інтроверти, екстраверти, палкі католики та ті у кому ще можливо жило язичництво, з бідних чи заможних сімей опинялись у замкненому суспільстві з яким мусило взаємодіяти.

У статті розглядаються зовнішньополітичні ініціативи короля Англії Іоанна Безземельного у 1205–1215 рр. Основним завданням його зовнішньої політики в цей період було повернення втрачених територій у попередніх війнах і відновлення цілісності Анжуйської імперії. Автор аналізує, також причини конфронтації з папством, його перебіг та наслідки для Плантагенетів. В процесі цього, автор простежує чинник впливу Філіпа II Августа у загострені цієї політичної кризи. Також, автор аналізує останню спробу Іоанна Безземельного здолати короля Франції у війні 1214 р. Автор приходить до висновку, що політична непослідовність англійського короля, його нерішучість у відповідальні історичні моменти – були основними факторами, через які Плантагенети зазнали поразки від Капетінгів у першій чверті XIII ст.

В Середні віки, Католицька церква мала великий вплив на внутрішньополітичне життя Англійського королівства. Кожен король намагався поставити на єпископські кафедри лояльних до себе людей. Коли Вільгельм Завойовник (1066–1087) переміг Гарольда (1066) у битві при Гастінгсі у 1066 р., він відразу розпочав замінювати англо–саксонське вище духовенство на нормандське. Невдовзі серед єпископів Англії залишилося лише двоє місцевих англо–саксів.