Оголошується прийом статей до другого номеру електронного збірника “Український медієвістичний збірник. №2”
Львівський медієвістичний клуб та Наукове товариство історичного факультету, заради розвитку та популяризації медієвістики, організовує створення першого електронного збірника нашого товариства.
Тема збірника: Українське середньовіччя (V-XVI ст.)

Усім відомо, що Східноєвропейські території здавна населяли полікультурні суспільства в силу вигідного географічного розташування. Русь знаходилась на перетині важливих торгових шляхів – Волзького, Шляху з Варяг в Греки, тощо. Саме це і приваблювало скандинавських купців починаючи з VIII ст. Однак якою мовою спілкувались ці різноетнічні маси? Одна з «саг про давні часи» містить цікавий епізод, який описує торговий шлях на Схід. За словами автора на Русі говорили латиною, німецькою, данською, гардською (Від слова Гардарікі, скандинавської назви Русі)…

У середньовічному соціокультурному просторі сприймання смерті людини, процес тужіння та акт поховання померлого суттєво вплинули на формування чуттєво–образної системи вітчизняного письменства. Мотиви плачу входять до структури пам’яток середньовічної літератури фрагментарно, не відділяючись від основної канви тексту.

Синтез фольклорної та книжної традицій є характерною рисою для середньовічного тексту. Історичні факти чергуються з ліро–епічними жанрами, а світські чи християнські теми розкриваються за допомогою народнопоетичних (або ж язичницьких) образів та символів. Засвідчує про фольклорну традицію і наявність оплакувальних мотивів у творі.

Монографія видатного українського медієвіста Войтовича Леонтія Вікторовича.
Книга присвячена висвітленню стосунків Галицького, Галицько-Волинського князівств та Королівства Русі з Візантією, Угорським королівством, польськими князівствами, Литвою та німецькими державами в ХІ–ХІV століттях. В роботі використані європейські хроніки та інші джерела, які для дослідження цієї теми раніше не залучалися, а також праці угорських, польських, чеських та інших зарубіжних істориків, включаючи найновіші дослідження.
Рекомендуємо для домашньої бібліотеки! Скачай книгу. Сподобалась – купи!)

Дякую усім Вам за те, що Ви є учасниками клубу. Водночас, дякую Вам за вотум довіри який Ви надали (Димидюку Дмитру та Наталії Райтаровській ) в управлінні клубу.
Хочу бути з Вами відвертим – для ефективної роботи нашого товариства потрібно, щоб кожен трішки долучився до його діяльності.
Тому, запрошуємо усіх до діяльності товариства!!!)) Детальний план роботи організації – за посиланням!)

Середньовічні вірменські священники , щоб закликати людей до церкви, били дерев’яними молоточками об грубу дерев’яну доску .Такий музичний інструмент носив назву “симантрон”.
Але чому мусульмани забороняли використання дзвонів? Чи взагалі були дзвони у середньовічній Вірменії?
І чому вірменські автори так негативно ставляться до цього музичного інструменту?

“Ашот ІІІ перевершив усіх своєю лагідністю і милосердям, бо збирав біля себе калік, кривих та сліпих, роблячи їх співрозмовниками на своїх бенкетах … Він пригощав їх зі своєї чаші, наповненої царським напоєм і випивав залишок вина, змішаний з гноєм від їх виразок. Він до того був щедрий до нужденних, що після смерті в його скарбницю не знайшлося навіть копійки; всі прикраси і коштовності з його палацу було роздано вбогим. І очистив він гріхи свої милостинею і співчуттям до бідним”

Давайте проведемо невеличкий експеримент. Нижче подано два уривки з нормативно-правових документів. Перший документ – уривок з Судебника Мхитара Гоша (вірменський збірник законів ХІІ ст.). Другий – це стаття 343 з цивільного кодексу України. Обидва документи розповідають нам про “набуття права власності на скарб” (Тобто, якщо Ви юний археолог і знайшли щось цінне у землі, то це законодавство повинне вказувати, який відсоток від знайденого йде Вам, а який державі). Для того, щоб спростити Вашу задачу, найважливіші моменти ми виділили жирним шрифтом і червоним кольором, щоб легше було порівнювати ці документи. Отож …