Давньоримське місто Помпеї, яке загинуло у 79 р. н. е. внаслідок виверження вулкану Везувій, нині є своєрідною “капсулою часу.” Парадоксально, але саме катастрофа зберегла місто в такому стані, що дозволяє сучасним дослідникам частково реконструювати матеріальний світ його мешканців. Проте, чи дають наявні джерела змогу зрозуміти їхній світогляд? Як вони сприймали навколишній світ, у що вірили та з якими цінностями жили?

Основними джерелами для вивчення історії міста є археологічні знахідки, серед яких чільне місце займають епіграфіка та образотворче мистецтво. Написи на стінах, графіті, фрески, предмети побуту та культові об’єкти – все це створює доволі повноцінну картину давньоримського повсякдення. Однак варто пам’ятати, що наші знання обмежені, адже відтворення історичних подій завжди балансує між фактами та їх трактуванням.

Стіни помпейських будівель рясніють написами – від політичних лозунгів до любовних зізнань і жартів. Графіті свідчать про політичну активність містян – виборчі інскрипції відображають боротьбу за владу, прихильність або неприязнь до певних кандидатів. Також вони містять лайливі вислови, прокляття, комерційну рекламу та особисті звернення. Цікаво, що значна частина таких написів належить вільновідпущеникам, що свідчить про їхню активну участь у суспільному житті. Наприклад, у будинку Веттіїв, який належав колишнім рабам, стіни прикрашені розкішними фресками – демонстрацією їхнього нового статусу. Це говорить про те, що люди сприймали соціальну мобільність як реальну можливість, навіть попри збереження правової нерівності [2].

Фрески з Будинку Веттіїв. Помпеї.

Наступна важлива група джерел інформації – предмети побуту. Археологічні знахідки вказують на значну різницю в рівнях життя мешканців. У будинках заможних містян поєднувалися дорогі матеріали та прості речі, що свідчило про адаптацію до економічних реалій. Розкішні елементи інтер’єру часто використовувалися як засіб самопрезентації, а не лише відображення реального добробуту. Знайдені кухонні та медичні прилади, ремісничі знаряддя праці свідчать про високий рівень розвитку економіки. Помпеї були містом майстрів і купців. Тут знайдено численні майстерні, лавки та предмети, пов’язані з ремеслом. Зокрема, ювелірна справа була поширеною професією. Дослідниками було знайдено майстерні гранувальників дорогоцінного каміння, а також геми та прикраси на різних стадіях їх виготовлення [3].

Ювелірні знахідки з “Будинку золотого браслета.” Помпеї

У контексті кулінарії ми маємо опис страв римської кухні, знамениту кулінарну книгу “De re coquinaria,” яку написав гастроном Марк Гавій Апіцій, що жив за часів Тиберія. Цей звід рецептів, поряд із археологічними знахідками та письмовими свідченнями (Пліній, Ювенал, Марціал, Петроній та ін.), дають нам змогу скласти детальне уявлення про багато аспектів римської кухні, передусім кухню імперського періоду, коли харчування втратило невибагливість столу республіканської епохи й піддалося розкоші імперського застілля. Сам Апіцій був не тільки вправним кулінаром, а й ексцентричним персонажем [3].

Оригінальні знахідки, переміщені на кухні Стефана Фулоніка під час розкопок Помпеїв

Релігія відігравала центральну роль у житті помпейців. У місті діяли храми Аполлона, Мінерви, Геркулеса, а після заснування римської колонії у 80 р. до н. е. – Венери та Юпітера. В імператорську епоху поширився культ Августа та його родини, про що свідчать храмові споруди та знайдені статуї. Багато зображень богів і богинь, які помпейці бачили навколо себе у повсякденному житті, були набагато значущими, ніж ми можемо припустити. Вони були способом уявити божества в матеріальному аспекті. Розмір, форма та зовнішній вигляд мали значення. До прикладу, колосальна статуя Юпітера була не просто витвором величності, а й способом роздумів про могутність бога і те, як його бачать, – буквально чи метафорично – у фізичній формі [1].

Окрім офіційних культів, у Помпеях були поширені містичні вірування та магічні практики. Знайдено численні амулети та символи-обереги, зокрема так званий “фалос удачі,” який мав приносити благополуччя. Божественне та містичне тісно перепліталося з повсякденним життям: мешканці вірили в прокляття, захисні заклинання та силу талісманів.

Везувій був частиною імперії, яка простягалася від Іспанії до Сирії, з усім культурним і релігійним розмаїттям, яке так часто приносить із собою симбіоз певних цінностей. Як наслідок, Помпеї об’єднували римські, грецькі та східні традиції. Наприклад, у 1938 р. в так званому “Будинку індійської статуетки” знайшли різьблену фігурку богині Лакшмі зі слонової кістки – ймовірно, привезену з Індії місцевим торговцем. Це свідчить про розвинену торгівлю та глобальні звʼязки міста [1].

Храм Ісіди у Помпеях

Помпейці також шанували домашніх богів – ларів та пенатів. У багатьох будинках було знайдено домашні святилища (ларарії), де приносили жертви духам-покровителям. У 2018 р. було відкрито так званий “Будинок Лараріуму,” де навіть не багата родина мала місце для культових ритуалів [4]. Потрібно відзначити, що структура Римської імперії була неоднорідною. Значна частина населення перебувала в боротьбі за кращий статус. У багатьох оселях поєднуються як дорогі матеріали, так і прості речі, що вказує на спроби адаптуватися до економічних реалій. Часто розкішні елементи інтер’єру слугували радше демонстрацією бажаного рівня життя, ніж відображенням реальності.

Одним із центрів суспільного життя Помпеїв був амфітеатр, де відбувалися гладіаторські бої. Гладіаторів вважали популярними героями. Їхні імена писали на стінах, а деякі навіть мали своїх “фанатів.” Також важливу роль відігравали терми – лазні, які були не лише місцем гігієни, а й центром соціальної активності, де обговорювали політичні новини та укладали угоди. Це вказує на цінність колективного дозвілля та відкритості суспільного життя [3].

Помпеї відкривають перед нами унікальну можливість дослідити матеріальний світ римлян, їхній побут, звички та спосіб життя. Їхнє мислення було тісно пов’язане з релігією та містичними уявленнями. Світосприйняття мешканців Помпеїв було пронизане вірою в богів, фатум і магію. Археологія дозволяє нам побачити фрагменти їхньої реальності, але повне розуміння їхнього світогляду залишається питанням для подальшого вивчення.

Список використаних джерел та літератури

1. Beard, M. Pompeii: The Life of a Roman Town. London: Profile Books, 2008. 368 p.
2. Mau, A. Pompeii, Its Life and Art. New York. London, 2013. 828 p.
3. Pompeii: Wonders and Secrets of the Buried City Paperback / Ed. P. Amitrano. Pompeii: Edizioni Flavius, 2007. 128 p.
4. The discovery of furnishings from the House of the ‘Lararium’ in regio V a snapshot of middle class Pompeii – Pompeii Sites. Pompeii Sites. URL: https://pompeiisites.org/en/comunicati/the-discovery-of-furnishings-from-the-h ouse-of-the-lararium-in-regio-v-a-snapshot-of-middle-class-pompeii/ (date of access: 17.02.2025).