Вважається, що культура кулястих амфор сформувалася на території Центральної Європи, на Півночі сучасних Німеччини та Польщі під впливом культури лійчастого посуду, місцевих неолітичних груп та наддунайських спільнот. Уже на пізньому етапі розвитку (друга пол. III тис. до н.е.) вони мігрували на територію Волині та Поділля. Враховуючи певні локальні особливості пам’яток на цих територіях, в історіографічній традиції було виділено дві локальні групи – Волинську та Подільську, що входили до Східної групи пам’яток ККА.  Ареал поширення останньої, у свою чергу простягається на теренах Білоруського Полісся, Волині, Лісостепового правобережного  Подніпров’я, Поділля, північ Молдови, та східної Румунії.

Серед дослідників існує припущення, що ККА підкорили носіїв культури лійчастого посуду та представників пізньотрипільської спільноти, адже певний відрізок часу ці культури існували синхронно. Сама ж ККА згодом асимілювалася, взявши участь у формуванні культур шнурової кераміки.

Загалом, спільнота ККА вела кочовий спосіб життя та була досить войовничою. Зважаючи на вищезгадані фактори, пам’ятки репрезентовані здебільшого поховальними комплексами  –  кам’яними гробницями, які слугували останнім пристанищем для померлих. Існує певна закономірність в розташуванні поховань – вони  розміщені на найвищих ділянках або на краю схилів плато, переважно на вододілі. Волинська група пам’яток досить різноманітна за типами поховальних структур: тут зустрічаються прямокутні гробниці із кам’яних плит, гробниці з добудовами (або як їх ще називають з «сінями»), дольмени (дві кам’яні брили на ребрі, перекриті третьою плитою),  інколи трапляються підкурганні поховання з кам’яними гробницями та просто ґрунтові могильники без кам’яних гробниць.

Поховальні пам’ятки Подільської групи репрезентуються здебільшого кам’яними скринями, які ймовірно, були сімейними усипальницями. Щодо поховального обряду Східної групи пам’яток, здебільшого, поховання інгумаційні – хоч у Волинському типі трапляються й кремаційні. Залишки трупоспалення знаходяться всередині гробниць в урнах та без них, безпосередньо на дні могильника. Померлих ховають здебільшого у скорченому вигляді на правому чи лівому боці , хоча трапляються кістяки й у сидячому положенні – два таких випадки зафіксовано у с. Колодяжне Волинської області та с. Суємці Житомирської області (ці терени відносять до пам’яток Волинського типу). Здійснюються поховання й в неанатомічному порядку. Цікаве положення кістяків було зафіксоване у двох жіночих похованнях у с. Хартонівці, що на Тернопільщині. Одна з небіжчиць була похована на правому боці з кистями рук біля плечей, а її ноги були виламані з тазостегнових суглобів і лежали колінами на животі, а ступні були розміщені біля голови. Друга небіжчиця була покладена на спину з руками поперек живота, поруч з коліном правої ноги. Ліва нога була теж виламана з тазостегнового суглобу, стегно лежало на животі та грудях, а гомілка біля голови. Поруч з гробницями почасти знаходять поховання свійських тварин – бика та свині. Їх залишки знаходять також у якості поховального інвентаря. І. Левицьким було досліджено єдину пам’ятку у с. Анета Житомирської області, де всередині гробниці поруч із людськими похованнями в ногах небіжчиків було знайдено цілий кістяк свині.

Кам’яна скриня з с. Білий Потік на Тернопільщині

Поховання з с. Іллятка на Хмельниччині

Поховальний інвентар у гробницях складався зокрема із крем’яних виробів –  типовою для культури кулястих амфор є  клиноподібна крем’яна шліфована сокира (аналогії подібних сокир маємо на пізньотрипільських пам’ятках). Також часто зустрічаються долота з шліфованою поверхнею. Кам’яні сокири з отворами досить рідкісні. Вістря стріл трапляються напрочуд рідко, а наконечники списів чи кинджали – невідомі.  Кістяний інвентар представлений у вигляді підвісок з ікол диких тварин, кістяних орнаментованих пряжок, які характерні для подільського типу пам’яток.

Невід’ємною частиною поховального інвентарю, очевидно, є  керамічні вироби. Це здебільшого характерні амфори кулястої форми, від яких пішла назва цієї культури, а також мископодібні посудини, миски, кубки. Орнаментація Східної групи пам’яток волинського типу представлена відтисками шнурів (або їх імітацією) та мотивом «риб’ячої луски», який утворює лінії та зубчики. Подільський варіант кераміки оздоблений рядами вертикальних заглиблень – косі нарізи, які формують ромбовидні та зигзагоподібні мотиви, косо заштриховані або наповнені ромбами чи «риб’ячою лускою» трикутники. Зустрічається також ялинковий орнамент. Почасти насічки та заглиблення орнаментів заповнені білою пастою, що контрастно виглядає на фоні кераміки і зазвичай має темне забарвлення.

Амфорка з шаровидним тілом орнаментована відтисками шнура. (Волинська група)

Притаманною для ККА частиною поховального інвентаря є також бурштинові вироби – пронизки, диски, та антропоморфні фігурки. Так, у с. Івання було знайдено бурштиновий диск, на якому надряпане зображення трьох схематично зображених людей з піднятими руками, та одна з фігур тримає лук. Інший бік амулету оздоблений рівнобічним хрестом, що був зображений трьома рядами невеликих ямок.

Буршитновий диск з с. Івання

Враховуючи рухливий спосіб життя носіїв ККА, їх пам’ятки представленні здебільшого похованнями, а кількість виявлених поселень на території України незначна, їхня інтерпретація часто є предметом дискусій. Сліди одного з поселень було виявлено розвідкою Віталія Коноплі у 1977 р. в с. Межиріччя Рівненської області на багатошаровій пам’ятці.

Отже, Східна група культури кулястих амфор являє собою сукупність здебільшого поховальних пам’яток – кам’яних гробниць, почасти багаторазового використання, поховальний інвентар яких складав крем’яні, кістяні, бурштинові та керамічні вироби. Носії цієї культури вели напівкочовий спосіб життя, залишаючи по собі незначні сліди свого перебування на поселеннях.

Список використаної літератури

1. Григорій Охріменко, Світлана Локайчук. Пам’ятки культури кулястих амфор на Волині. Нариси етнокультурної історії північно-західної України доби бронзи (Луцьк : Вежа-Друк, 2016)
2. Археологія України : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. (Київ: Либідь, 2005)
3. Славомір Кадров, Юрій Малєєв, Мажена Шміт, Східна група кулястих амфор за даними радіовуглецевого датування, «Збірник Археологія» випуск 1 (Київ, 2000)
4. Игорь Свешников, Культура шаровидных амфор. Археология СССР. Свод археологических источников. (Москва: Наука, 1983)
5. Юрій Малєєв, Поховання культури кулястих амфор на Хмельниччині. Старожитності культури кулястих амфор на Поділлі, зібрник статей та повідомлень (Хмельницький, 2015)
6. Тетяна Рудич, Антропологічний матеріал з розкопок нових поховальних комплексів культури кулястих амфор на Поділлі. Старожитності культури кулястих амфор на Поділлі, зібрник статей та повідомлень (Хмельницький, 2015)