І. ВСТУП

Сьогодні використання безпілотних літальних апаратів знаменує нову еру у веденні збройних конфліктів. Дрони та безпілотники стали невід’ємною частиною новітньої російсько-української війни.  БПЛА помітні на фронті з 2014 р., однак передову роль почали відігравати в умовах повномасштабного вторгнення 2022 р.

Обидві держави активно застосовують безпілотники для виконання різних завдань в межах бойових операцій та для збору розвідданих. Потрібно визнати, тривалий час ворог мав перевагу, тож БПЛА з українського боку в перші роки війни були унікальним рідкісним явищем. Теперішній етап ескалації якісно змінив цю ситуацію на нашу користь: суспільна мобілізація, міжнародна підтримка та налагодження власного виробництва сприяють більш ефективному використанню безпілотників.

Останні півтора роки українські військові за допомогою дронів і безпілотників змогли поліпшити свою роботу із позиційного оцінювання ситуації, ідентифікації російських позицій, моніторингу переміщення військ. Дослідники слушно відзначають, що саме завдяки БПЛА можна візуально потрапити на тимчасово окуповані території, а також на територію агресора – літальні апарати стають очима, які здатні бачити далеко за лінію фронту [1].

«Режим Бога» – так називають ситуацію, в якій вдається контролювати театр бойових дій. Повністю передбачити кроки супротивника неможливо, але частково віднайти та підтвердити ціль – реально і над вирішенням цього працюють безпілотники. Відтак, вдається подолати «туман війни», командування може чітко зрозуміти, що відбувається на певній ділянці фронту, артилеристи отримують можливість бачити результати коригування вогню, піхота – попередження про ворожу активність [2].

На теперішньому етапі постійно відбувається вдосконалення БПЛА. Бойові дії змушують реактивно ухвалювати рішення, які не тільки сприятимуть виконанню завдань, а й збережуть особовий склад. Дрони та безпілотники – це про швидкість, якщо ворог за цим показником відстає, лише швидше зреагування на ситуацію допоможе перемогти його [3].

Вважаємо, що недооцінювати чи навпаки, перебільшувати ефект використання  БПЛА тієї чи іншої сторони війни не потрібно, адже підсилення в отриманні інформації для подальшого ведення бойових дій отримують обидвоє, що доводить тривала війна, а наступні опис та особливості застосування підтвердять це. Поза тим, відзначимо, що вкрай важливо розуміти цілі використання безпілотників на війні, бо коли поряд із ефективністю роботи БПЛА (російських) спостерігаємо черговий акт тероризму, відбувається дискредитація як і бойових машин, так і армії, яка їх використала.

ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙСЬКОВИХ БЕЗПІЛОТНИКІВ

1.Термінологія

З огляду на умови воєнного часу терміни «дрон», «БПЛА», або «безпілотник» стали широко вживаними в публічному просторі, однак часто перелічені терміни вживають неправильно. Більшість публікацій, присвячених цій темі, ставлять знак «дорівнює» між «дроном» та «безпілотником», хоча вони не є тотожні.

«Дрон» визначається як будь-який мобільний безпілотний транспортний засіб без пілота на борту, заздалегідь запрограмований для виконання конкретного завдання в повітрі, на суші або під водою. Ним називають не тільки сучасні рекреаційні квадрокоптери, але й морські або наземні автономні машини, а також хобі-машини з дистанційним керуванням. Термін «дрон» в основному використовується для позначення апарату, який виконує різні місії, але не обов’язково літає, чого не можна сказати про «БПЛА», із назви якого ми розуміємо, що він є «літальним». Безпілотний літальний апарат визначається як апарат, який літає без пілота, віддалено і контролюється з іншого місця або запрограмований і повністю автономний, стосується великих безпілотних літальних апаратів з автопілотами, які знайшли застосування в оборонному секторі [4].

Безпілотники також мають більший розмір, літають на довші відстані та мають кращу оптику, натомість дрони компактні, маневрені та можуть злітати на невеликій відкритій місцевості [5].

Значно простіше із тлумаченням ще одного терміну – «безпілотні літальні комплекси (БПЛК)» – це комплекси, що складаються з одного або декількох безпілотних літальних апаратів, транспортного, пускового та керівного обладнання, технічних пристроїв, які формують канали зв’язку, передавання та опрацювання інформації [6].

Як бачимо, розтлумачені терміни мають різне значення, але через брак інформативного пояснення в літературі з’являється хибне використання або їх перекручування, особливо це стосується «дрона» та «безпілотника». Відчуваючи нестачу об’єктивного розмежування між цими двома поняттями, робимо висновок, що вони є незалежними одне від одного, хоч і мають дотичне і часом взаємозамінне, але «дрон» може виконувати завдання не обов’язково з позиції польоту, тоді як «безпілотник» є літальним. До того ж «дрони» мають звужену сферу застосування, наближені до цивільного життя, а «безпілотники» здатні маневрувати у воєнних умовах, хоча і перші теж знаходять пристосування на війні.

2. Класифікація

Поділ БПЛА на типи не є одноманітним – він представлений різними категоріями. Одна з класифікацій пропонує поділ на такі три типи:

• перший – клас «мікро», до якого належать безпілотники, що використовуються в цивільному житті, серед них БПЛА китайської компанії DJI та американські Autel. Перевагою цих апаратів є компактність, невисока ціна, легкість у використанні, а до недоліків потрібно віднести обмежену дальність застосування та коротку спроможність автономної роботи, яка становить близько пів години;

Autel

• другий тип – БПЛА середнього класу, або тактичного, вони виконують розвідувальні функції, мають перевагу над попереднім типом, оскільки можуть перебувати в повітрі близько 3 годин, представлені українськими БПЛА «Лелека-100» та «Фурія»;

«Лелека-100»

«Фурія»

• третій тип – безпілотники оперативно-тактичного класу, мають збільшений радіус дії, що дозволяє використовувати їх у плануванні воєнних операцій, в небі можуть перебувати від 10 годин. До цього типу БПЛА належать багатоцільові дрони українського виробництва PD-2 та Raybird-3, а також найбільш розвинута форма – турецький Bayraktar TB-2 [7].

Raybird-3

Представлену вище класифікацію матимемо за необхідність використати далі для опису бойових машин, вважаємо, вона найбільш скоординовано допоможе описати дрони та безпілотники обидвох армій.

Втім, для підтвердження різноманітности класифікацій наведемо ще кілька таких. Трапляється поділ безпілотників за приналежністю до військових формувань:

• тактичні безпілотники (на рівні взвод, рота, батальйон);
• оперативно-тактичні (батальйон-бригада);
• оперативні (бригада, з’єднання кількох бригад);
• оперативно-стратегічні та стратегічні (штаб армій або Генеральний штабу) [8].

Одразу пропонуємо розглянути подібну до попередньої класифікацію, яка додає тактико-технічні характеристики апаратів:

• 1 клас – взводний – мікро БпЛА включаються до екіпіровки солдата та забезпечує збір та передачу інформації на висоті польоту до 150 м, в радіусі дії до 8 км впродовж 50 хвилин з масою корисного навантаження 0,4 кг;
• 2 клас – ротні – міні БпЛА збирають та передають інформацію підрозділам, забезпечують цілевказівки на дальності до 16 км протягом 2 годин, мають масу корисного навантаження до 5 кг;
• 3 клас – батальйонні – БпЛА мають більш широкий спектр задач, працюють протягом 6 годин на дальності до 40 км, забезпечують підтримку зв’язку між окремими підрозділами, пошук встановлених мін;
• 4 клас – бригадні – БпЛА працюють від 18 годин до доби на дальності до 75 км, забезпечують топографічну зйомку, ретрансляцію, розвідувально-дозорні функції [9].

Прикінцево додаємо загальну класифікацію, поширену у військовій літературі:

• за масштабом застосування: стратегічні, оперативні, тактичні;
• за приналежністю: сухопутні війська, ВПС, ВМС, МВС, ДПСУ;
• за можливістю повторного застосування: багаторазові, одноразові;
• за способом управління: управління оператором по каналам управління, управління автоматично, комбінована система управління [10].

3. Функції та завдання

Враховуючи попередню класифікацію, різні типи дронів та безпілотників мають свої призначення. Так, клас «мікро» дозволяє подивитися згори на рельєф місцевости, щоб спростити прив’язку до орієнтирів. Під час більш активних бойових дій знаходять призначення і тактичні БПЛА, які допомагають коригувати ледь не все піхотне озброєння сусідніх підрозділів. Так само дрони використовують, щоб продивлятися кращі ділянки для прокладання троп, аби швидко оглянути поле бою, знайти поранених та прокласти шлях евакуації [11].

Основним завданням ударного БПЛА є визначення та перехоплення цілей в режимі мисливця-винищувача. Більш конкретні завдання включають в себе:

• нанесення ударів;
• безпосередня авіаційна підтримка;
• підтримка пошуково-рятувальних операцій;
• придушення системи ППО противника;
• спільні морські операції [12].

Дослідники окремо відзначають ще ряд завдань:

• знищення живої сили;
• ураження та пошкодження бронетехніки;
• високоточне бомбардування військових об’єктів, у першу чергу складів та баз озброєння;
• постановка димових завіс;
• дистанційне встановлення мінно-вибухових засобів [13].

Високі результати військові отримують, коли комплексно можуть виконати відразу кілька завдань завдяки своїм дронам та безпілотникам. Також важливою є комунікація з іншими підрозділами, що покращує прикінцевий результат операцій [14].

4. Переваги використання

Основними перевагами застосування БПЛА є відносно невеликі розміри та малопомітність, низька вартість технічного обслуговування та експлуатації, економія значних коштів на підготовку операторів та технічного персоналу у порівнянні з підготовкою пілотів бойових літаків.

Однак головною перевагою є відсутність на борту льотчика, завдяки чому БПЛА можна використовувати для вирішення складних завдань, які пов’язані з ризиком для життя пілота. Безпілотникові не потрібні системи життєзабезпечення екіпажу, що дозволяє значно зменшити вагу апарату і розмістити додаткове обладнання або озброєння [15]. Схильні вважати, що збереження життя пілотів є першою пріоритетною перевагою у застосуванні БПЛА.

Покликання:

1. Як дрони та удари по тилу Росії змінюють хід війни. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-63968977 (дата перегляду: 03.04.2023)
2. Омельянчук О. Від дронів-камікадзе до порятунку пілотів. Як БПЛА впливають на хід війни. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/drony-kamikadze-front/32093025.html (дата перегляду: 03.04.2023)
3. Тартачний О. Великий дронаріум: які українські БпЛА воюють проти росії. Режим доступу: https://speka.media/velikii-dronarium-yaki-ukrayinski-bpla-voyuyut-proti-rosiyi-v7nzyp (дата перегляду 03.04.2023)
4. Що таке БПЛА та яка різниця між термінами “дрон” та “БПЛА”. Режим доступу: https://dut.edu.ua/ua/news-1-641-8062-scho-take-bpla-ta-yaka-riznicya-mizh-terminami-%E2%80%9Cdron%E2%80%9D-ta-%E2%80%9Cbpla%E2%80%9D-%E2%80%93-tematika-zustrichi-studentiv-specialnosti-kompyuterna-inzheneriya-z-fahivcyami-praktikami_kafedra-kompyuternoi-inzhenerii (дата перегляду: 03.04.2023)
5. Стасюк А. Війна дронів. Які безпілотники використовують ЗСУ і чим вони кращі за російські. Режим доступу: https://suspilne.media/250485-vijna-droniv-aki-bezpilotniki-vikoristovuut-zsu-i-cim-voni-krasi-za-rosijski/ (дата перегляду 03.04.2023)
6. Жирохов М. Зброя перемоги / Михайло Жорохов. – Х.: Віват, 2023. – С. 216.
7. Гуменюк О. Про «Байрактари» ви вже чули. Ось що треба знати про інші дрони, які використовує Україна (та що їм протиставляє Росія). Режим доступу: https://zaborona.com/pro-bajraktary-vy-vzhe-chuly-os-shho-treba-znaty-pro-inshi-drony-yaki-vykorystovuye-ukrayina-ta-shho-yim-protystavlyaye-rosiya/ (дата перегляду: 03.04.2023)
8. Тартачний О. Великий дронаріум: які українські БпЛА воюють проти росії. Режим доступу: https://speka.media/velikii-dronarium-yaki-ukrayinski-bpla-voyuyut-proti-rosiyi-v7nzyp (дата перегляду 03.04.2023)
9. Корольов Р., Королюк Н., Петров О., Сюлев К. Аналіз сучасних засобів знищення безпілотних літальних апаратів. Режим доступу: https://www.ukrmilitary.com/2017/10/zasoby-proty-bpla.html (дата перегляду: 04.04.2023)
10. Там саме.
11. Омельянчук О. Від дронів-камікадзе до порятунку пілотів. Як БПЛА впливають на хід війни. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/drony-kamikadze-front/32093025.html (дата перегляду: 03.04.2023)
12. Методичні рекомендації «Командиру підрозділу по застосуванню БпАК тактичного рівня (за досвідом проведення ООС (раніше АТО). — Київ: «Центр учбової літератури», 2022. С. 24-25.
13. Гавриленко А, Якутович Б. Погляди на створення наземного авіакомплексу для застосування БПЛА. Режим доступу: https://www.ukrmilitary.com/2016/06/poglyady-nak-bpla.html (дата перегляду: 04.04.2023)
14. Теорія і практика застосування безпілотних літальних апаратів (дронів). — Київ: «Літера», 2023. – С. 13.
15. Кізло Л., Троценко О., Жук О. Тенденці розвитку безпілотних літальних апаратів в Україні. Режим доступу: https://www.ukrmilitary.com/2021/05/uav.html (дата перегляду: 04.04.2023)