Автор – Андріана Маслова

Кожен регіон може пишатися своїми унікальними техніками, кольором вишивки, фасонами сорочок та орнаментами.

Для Волині характерним є повторення різних геометричних фігур: ромби, ламані лінії. З усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім та чорним. У західній частині Волині розміщували вузьку смужку вишивки на згині рукава при манжеті. Поширеними були вишивка хрестиком та занизування.

Волинська сорочка

У Донеччині полюбляли поєднання червоно-чорного кольору на світлому тлі. Оздоблювали мережкою та вирізуванням. Рослинні мотиви (квіти, дерева), птахи (на весільних рушниках). Кольори- червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.

Донецька сорочка

Вінницькі вишиванки мали багату кольорову гаму. У візерунках присутній домінуючий колір. Використовували майже всі техніки: низь, хрестик, настилання, вирізування.

Вінницька сорочка

Стародавніми класичними техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Геометричні вишивки хрестиком, а також рослинні геометричного характеру. Манжети та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. Чоловіча сорочка мала червоні та чорні кольори вишивки.

Дніпропетровська сорочка

Житомирськими техніками були занизування та дрібний хрестик. Кольори – синій, червоний та чорний. Геометричними фігурами були хрести, ромби, круги, зигзаги. Фігури носили символічне значення (захист господаря від негативного впливу). Квітково-рослинні орнаменти – барвінок і берізка, далі хміль, виноград, ружки, яблучка, листочки.

Житомирська сорочка

Запорізька чоловіча сорочка – з широкими рукавами, оздоблювався лише комір. Чумацькі сорочки завжди добірно вишивалися. Використовувалися всі геометричні фігури: кола, в середині яких були розетки, складені з ромбів.

Запорізька сорочка

Франківську вишивку прикрашають геометричні фігури, які часто з’єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Характерністю для сорочки цього регіону є пишно вишиті рукави. На сорочці поєднували багато технік вишивки.

Івано-Франківська сорочка

Ще однією густовишитою сорочкою є Закарпатська, проте вона ще є різнобаврною – традиційним тут були більше 10 кольорів (чорно-фіолетова, вишнева, зелено-блакитна гами тощо). Якщо червоно-чорні кольори – один колір обов’язково виділявся. Техніки: пряма та коса гладь, низинка. Основні фігури – ромб, “кривульки” (зигзаг). У ХХст. Проникають рослинні орнаменти.

Закарпатська сорочка

На Київщині домінує геометричний візерунок рослин у білих, червоних або чорних барвах. Переважав білий із вкрапленням зеленого та червоного. На сорочках були грона винограду, хміль, ромби тощо.

Київська сорочка

Особливістю луганських сорочок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком грубою ниткою. Традиційним є поєднання різних ниток за фактурою. Окрім хрестика була гладь.

Луганська сорочка

На старовинних вишивках Кропивниччини (офіційно – Кіровоградщини) збереглася символіка ранніх землеробів – образ Великої богині трипільців, зображалась у вигляді пташки і світового дерева. Двоголовий орел відображав чоловічу та жіночу сутність одночасно (росіяни вкрали цей символ згодом).

Кропивницька сорочка

Львівщина має особливість у білому просторі між елементами малюнка. Виконані вишивки переважно хрестиком та стебнівкою. Дрібна павутинка квіток чорного кольору, поєднаного із червоним, жовтим, зеленим та синім. Яворівський район має унікальну техніку: дрібні елементи складали з окремих фігур (клинців, кривульок), вишитих різнобарвними нитками. Сокальській вишивці характерним є вишивка чорного кольору. Жіночі сорочки мали вишитими манжети та самі рукави, на грудях робили невеликий виріз.

Львівська сорочка

Жіночі сорочки Миколаївщини були особливими завдяки чотирикутному вирізу довкола шиї та вільні, без зборок у зап’ясті рукави. Присутні рослинні мотиви – дубове листя, шишки хмелю, квіти.

Миколаївська сорочка

Полтавській вишивці характерна ніжна кольорова гама, найчастіше це “біле по білому” геометричних орнаментів у поєднанні з рослинними. По технікам, полтавську вважають найскладнішою.

Полтавська сорочка

Одеські сорочки з пухликами (збирана тканина нижче плеча, додає рукавам пишності та об’єму). Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні “зморшки”, які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижній вишивали геометрично-рослинним орнаментом хрестиком. Кольори: червоний, чорний, синій та жовтий. Вузькою смужкою обробляли краї рукавів.

Одеська сорочка

Сорочки Сумщини переважно полтавського типу (білі нитки гладдю, вирізуванням). Характерними є і багатоколірні візерунки – це ніжне вишиття дрібним хрестиком, напівхрестиком, рельєфне вишиття грубою ниткою. Геометричні та рослинні орнаменти присутні. Серед тварин у вишивці переважали птахи: орли, лебеді, голуби.

Сумська сорочка

Харківська була багатобарвною, вишивали грубою ниткою (ефект рельєфності). Присутні поліхромні візерунки хрестиком та напівхрестиком.

Харківська сорочка

Тернопільська характерна геометричними узорами, насиченим темним кольором вишивки (особливо на Борщівщині). У цьому районі присутні зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (символ трагізму історії краю), повздовжні косі смуги з повторюваними елементами. Мотив калини часто зображали між двома пташками. Вишивка вовняними нитками була характерною. Візерунки були чіткі, контрастні.

Тернопільська сорочка

У Хмельницькій домінує чорний колір з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого та зеленого. Найпоширеніші одноколірні сорочки (червоні та чорні), рідше – суміш. Техніка – вирізування. Геометричний орнамент із прямих, скісних, ламаних, зубчастих ліній.

Хмельницька сорочка

Черкаська – витончена вишивка, дрібній стібки утворювали складний візерунок. Характерним лише для цього регіону було горизонтальне розміщення узорних ліній на рукавах жіночих сорочок. У південних районах вишивали білим із вкрапленням червоного та чорного кольорів. У с. Суботів любили золотисті відтінки.

Черкаська сорочка

Херсонська характерна рослинно-квітковим орнаментом. Він почав з’являтися ще з середини ХІХст. “Світове дерево” – образ прародительки – Матері-Землі. Символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Часто вишивали чорними нитками, побутувала і вишивка “біла по білому”.

Херсонська сорочка

Найдавніші зразки Чернівецької вишивки, були одноколірними. Тварин вишивали білою гладдю чи дрібним хрестиком, штаповкою. Використовували срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Поширені жовті та світло-зелені кольори.

Чернівецька сорочка

У Рівненській домінували прості геометричні візерунки червоного кольору із додаванням синього. Червоною ниткою на біло-сірому тлі лляної сорочки. Техніки: занизування, настилування. Вишивка – проста та чітка за композицією, домінуючим є найдавніший одноколірний геометричний орнамент.

Рівненська сорочка

Чернігівській характерні білі вишивки. Геометричний чи рослинний орнамент вишивається білим кольором або з украпленням червоного та чорного. Дрібні стібки нагадують бісерну вишивку, характерну для чернігівських сорочок. Використовували дуже тонкі нитки та два або більше типів швів (прозорий із гладдю). Дуже популярною була ажурна вишивка.

Чернігівська сорочка

В АР Крим було природнім, що вишивка відрізнялась від більшості регіонів України. Характерні контрасти. Часто використовували квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. Мали головні знаки, що носили символічне значення: вигнута гілка – мінливість, розвиток; родове дерево (чоловічий) – сила, надійність; гвоздика – літня людина; тюльпани – хлопчаки, троянди – жінок.

Сорочка АР Крим

Отже, на основі вище написаної інформації, можна підтвердити різноманітність вишитої сорочки кожного регіону, починаючи від кольору нитки до фасону сорочки.