Автор – Вікторія Терук

У період активної політичної діяльности В’ячеслав Чорновіл запропонував ряд ідей, спрямованих на утвердження Незалежности, удосконалення державного функціонування, поліпшення умов життя у різних суспільних сферах та виклав своє бачення проведення реформ в Україні. Його задуми не були винятково політичними кроками, а дієвими та виваженими методами побудови сильної держави.

Ще до здобуття самостійности України Чорновіл у своїй програмі чітко зазначив, що виступає за повну державну незалежність нашої країни, адже тільки це порятує населення від економічної, екологічної та духовної катастрофи. У пріоритетах він ставив надважливі для України законопроєкти про державний суверенітет, державний устрій, економічну самостійність, власність, землю і землекористування, захист українського довкілля, статус української мови [1].

Ставши народним депутатом, В. Чорновіл почав працювати над ухваленням багатьох важливих питань, серед яких реорганізація державного управління країни, економічні реформи, створення української армії. Одним із найголовніших на тому етапі політик вважав створення закону про вибори. Він стояв на позиції пропорційної або мішаної системи, що могло б політично структурувати парламент і суспільство. Запропоновані законопроєкти часто відкладали і лише в 1997 р. Чорновіл частково зміг реалізувати свій задум – було запроваджено мішану систему парламентських виборів. Питання виборів дійсно було важливе, адже від нього залежало як розвиватиметься не тільки український парламентаризм, а і демократія [2]. 

Чорновіл вважав, що українська демократія є досить молодою, отже, має відмінності від розвинутої західної. Справді, на Заході люди підтримують певну партію, а українці через слабкість партій віддають перевагу орієнтуватися на окрему особу. Не на партії чи програми, а саме на особистість [3]. Така позиція народу призводила до подальшого розколу в демократичному русі, в якому кандидати не становили єдину силу, бо кожен був сам за себе.

На зорі Незалежности Чорновіл визначив, що в Україні повинно бути відкрите громадянське суспільство, демократична, абсолютно незалежна держава, без надбудов, а за кілька років увійде в об’єднану Європу.  Це мала б бути держава соціальної справедливости, національного й соціального миру. Чорновіл бачив, що становище народу не найкраще, тому вірив, що після стабілізації ситуації, яку передбачав за пів року, люди відчують значне покращення, а він робитиме все можливе, аби панували соціальна справедливість, соціальний мир в Україні. Так як політик, займав посаду голови Львівської обласної ради, то значною мірою покладався на досвід, здобутий там і зауважував, що на президентському пості продовжить процеси, які розпочав у Галичині [4].

Для Чорновола народний депутат – це державний діяч, що мислить широко й перспективно. Усі парламентські рішення, якого б масштабу вони не були, народний депутат має звіряти зі своїм суспільним ідеалом, що повинен бути відомий також його виборцям. Його система поглядів, бачення майбутнього України – не результат раптового прозріння в умовах «перебудови, як у деяких свіжоявлених «радикалів», а зрілий плід 30-річних ідейних пошуків Чорновола, за які  він свого часу заплатив ув’язненням. Ще всередині 1960-х років він чітко визначив для себе три «кити», на яких повинна надійно триматися майбутня відроджена Україна – державність, демократія, самоврядування. В’ячеслав Максимович бачив майбутню Україну вільною, багатою та миролюбною державою в демократичній сім’ї европейських народів. Досягнути цього можна шляхом піднесення приспаної століттями неволі національної самосвідомості, через засвоєння демократії [5].

В лютому 1990 р. у своїй програмі на пост депутата апелював до таких принципів політичного життя як деідеологізація суспільства, створення розуміння політики як компромісу, а не насильства. Новій державі – принципово нова Конституція. Чорновіл вважав, що Конституція визначить підвалини української державности, надасть повну свободу політичної діяльности, рівність [6].

Чорновіл розумів, що активна зовнішня політика сприятиме утвердженню визнання України як незалежної держави. Працюючи над налагодженням зв’язків із Заходом, у Народного Руху України складалися хороші відносини з Консервативною партією Великої Британії, Демократичною та Республіканською партіями США, польською Унією вольності, литовськими консерваторами та Угорським демократичним форумом. Вже тоді В. Чорновіл задумався над побудовою системи загальноевропейської безпеки, що стало б гарантією безпеки для України [7].

Він був  проти створення СНД, яку ініціювала Росія, тому що ця організація створювала б перешкоди на шляху України до европейських структур. СНД могла відновити СРСР і це становило б загрозу Незалежній Україні. Обираючи Європу, наша держава убезпечила б себе від підступних намірів російської влади [8].

Документи НРУ доводять, що Чорновіл для загальноевропейської безпеки підтримував розширення і трансформацію НАТО: «Нам потрібна не реінтеграція в Російську імперію, яку нам нав’язують зі Сходу, а інтеграція в Європу, у повноцінні члени європейського співтовариства. З цього погляду ми вітали б перетворення НАТО на систему колективної безпеки цілої Європи і підтримуємо ідею поступового розширення меж НАТО» [9].

В’ячеслав Максимович не хотів, щоб Европа знецінювала роль України і відводила їй другорядне місце країни між Европою і Москвою, тому в одному з випусків «Час/Time» відверто писав: «Згубні наслідки для Європи може мати нерозуміння того, що атлантичний рух повинен включати цілу Європу, а не лише Західну і почасти Центральну, і що принципових перешкод для вступу, наприклад, України до ЄС, НАТО, інших європейських інституцій, крім ще недостатнього рівня економічного і демократичного розвитку, не може бути» [10].

Так як Чорновіл обирав європейську інтеграцію, то значною мірою спирався на досвід своїх друзів, серед яких чеський лідер Вацлав Гавел. Вони обидвоє боролися з комуністичним режимом і прагнули подолати наслідки, які приніс цей кривавий режим. У них було спільне бачення на виборність органів влади, поділ владних гілок та їх взаємоконтроль, наявність політичних прав і свобод [11]

Крім того, політик підтримував ідею створення Балто-Чорноморського союзу, до якого б увійшли держави цієї зони посткомуністичного світу. Держави разом долали б перехід від тоталітаризму до демократії, могли ділитися своїм досвідом і за потреби об’єднувати свої зусилля для взаємного захисту [12]. Передчуваючи замахи російського імперіалізму, союз дійсно міг бути перспективним, адже ці країни добре знали кривавий режим у минулому – знаючи ворога, могли б протистояти йому більш вміло, аніж Європа, яка не підозрювала про смертоносність, яку ніс тоталітарний режим СРСР.

Україна в 1990- х рр. потребувала негайного реформування, але тодішня влада затягувала з цим процесом. Чорновіл же розумів, що реформи є необідністю і мусять бути радикальними та комплексними. Невтішний результат несвоєчасних реформ вже був відчутним: непослідовні та непродумані заходи соціального захисту населення – на плечі місцевої влади перекладена відповідальність за різке падіння життєвого рівня людей, уведена податкова система зовсім не регулює виробництва, до того ж податки змушують підприємства різко підвищити ціни і це породжує новий виток гіперінфляції [13].

Чорновіл не розумів, чому уряд продовжує спокійно спостерігати те, а ще більше противився надмірній централізації управління, йому здавалося, що Україна будується як унітарна держава із соціалістичним зразком господарювання – з  Києва вимальовується подоба вчорашньої Москви, КМУ зовсім забув про можливості середньої ланки управління – областей [14]. Для людини, яка пройшла ув’язнення та заслання, авторитаризм чи, тимпаче, тоталітаризм були неприйнятними в управлінні державою, він виступав за демократизацію як країни, так і суспільства.

На думку В’ячеслава Максимовича, чим більше демократії, тим легше кожному національному організмові розправити занімілі в застійному оціпенінні суглоби. Хоча і розумів, що багато що залежить від ситуації нагорі, у вищих ешелонах партійної влади, запевняв, ще не вироблено політичного механізму демократії [15].

Права народу в демократичній державі мають бути не лише фікцією, тому мітинг як форму протесту він сприймав позитивно. І якщо люди звертатимуться до нього стосовно мітингування, демонстрацій, то дозволятиме, лише потрібне пряме попередження. Забороняти волевиявлення людей – це не демократія [16].

В Україні, яка оволоділа б новим світоглядним баченням, Чорновіл велику роль відводив українській молоді і хотів домогтися, аби їм допомагали у професійній орієнтації [17]. Після завершення своїх навчальних закладів молоді фахівці не завжди могли знайти робоче місце, тому Чорновіл прагнув вирішити це питання – саме молоді будувати країну.

Обираючи демократичні засади, Чорновіл наголошував, що не підтримує переслідування всіх колишніх комуністів, але не виключав відповідальности перед законом комуністів, які займали високі керівні посади [18]. Така позиція зайнята цілком правильно, адже теперішній режим нічим би не відрізнявся від тоталітарного, якби вибрав переслідування неугідних.

В’ячеслав Максимович визначив для себе ті пріоритети, які зможуть прискорити розвиток молодої держави, при цьому розумів, що такої державности, про яку мріяв Шевченко і яка платила за свою свободу ріки крові, ще немає [19].

Отож для утвердження України на европейському континенті, для стабільности всередині країни, Чорновіл, спираючись на свій досвід та світогляд, підтримував створення законопроєктів та реформ, які сприяли б цій меті, виступав за активне ведення зовнішньої політики із евроантантичним спрямуванням та утвердження демократії в державі.

Покликання:

1.Деревінський В. Державницька діяльність В.Чорновола (1990–1999 рр.) / В.М. Даниленко, В.Ф. Деревінський // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 10.

2.Там саме. —  С. 15.

3.Чорновіл В. Твори: У 10-ти т. – Т. 7. Статті, виступи, інтерв’ю (березень 1990 – грудень 1992) / Упоряд. Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2011. – С. 381-382.

4.Там саме. – С. 384-385.

5.Чорновіл В. Твори: У 10-ти т. – Т. 6. Документи та матеріали (Листопад 1985 – квітень 1990) / Упоряд. Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 580

6.Там саме. – С. 679

7.Деревінський В. Зовнішньополітичні пріоритети В. Чорновола / В. Ф. Деревінський // Історико-політичні студії. – 2016. – № 1. – С. 34.

8.Деревінський В. Зовнішньополітичні пріоритети В. Чорновола / В. Ф. Деревінський // Історико-політичні студії. – 2016. – № 1. – С. 35.

9.Чорновіл В. Рух, не мовчи! Ця угода — зрада! / В. Чорновіл. — Час / Time. ‒ 1996. — 3 червня.

10.Чорновіл В. На шляху України в Європу / В. Чорновіл. — Час / Time. — 1996. — 17 травня.

11.Виноградник Т. Сила безсилих: якими бачили посттоталітарні перетворення Вацлав Гавел і В’ячеслав Чорновіл? Режим доступу: https://uain.press/articles/syla-bezsylyh-yakymy-bachyly-posttotalitarni-peretvorennya-vatslav-gavel-i-v-yacheslav-chornovil-1223586?fbclid=IwAR1iwZgau-sO-Nc-TBexAKipkr_dynqUPBgVxRMbGJAka0YHH6aSOKvYShw (дата перегляду: 12.01.2022)

12.Деревінський В. Зовнішньополітичні пріоритети В. Чорновола / В. Ф. Деревінський // Історико-політичні студії. – 2016. – № 1. – С. 34.

13.Чорновіл В. Твори: У 10-ти т. – Т. 7. Статті, виступи, інтерв’ю (березень 1990 – грудень 1992) / Упоряд. Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2011. – С. 594.

14.Там саме. – С. 595.

15.Чорновіл В. Твори: У 10-ти т. – Т. 6. Документи та матеріали (Листопад 1985 – квітень 1990) / Упоряд. Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 393

16.Гетьман козацтва В’ячеслав Чорновіл кандидат у Президенти України 1 грудня 1991 року. Частина 4. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=r6q4CHnQlD8 (дата перегляду: 21.11.2021)

17.Гетьман козацтва В’ячеслав Чорновіл кандидат у Президенти України 1 грудня 1991 року. Частина 5. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=CUNcqOMJwJ0&t=1s (дата перегляду: 21.11.2021)

18.Гетьман козацтва В’ячеслав Чорновіл кандидат у Президенти України 1 грудня 1991 року. Частина 6. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=O63G49UIOt0&t=490s (дата перегляду: 21.11.2021)

19.В’ячеслав Чорновіл. 1997 р. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=g0CbRnNZUQU&t=1s (дата перегляду: 17.10.2021)