Владислав Газарян. Перша історична пропаганда.

on

Знайомтесь – це Бехістунський напис (давньоперс. Bagastana від слова baga – бог, дослівно “місце бога”), перший відомий нам приклад переписування історії та пропаганди.

Напис являє собою трьомовний (давньоперська, еламська та аккадська, себто вавилонська) клинописний текст, вирізьблений на однойменній скелі поблизу сучасного міста Керманшах у Західному Ірані. Рельєф висічено на висоті 105 метрів від стародавньої дороги, що з’єднувала тодішні столиці Вавилону та Мідії(Вавилон та Екбатана відповідно). Датується 521-520 рр. до н.е. Текст цього напису було також перенесено на глиняні таблички та пергамент, тому вважається, що сам рельєф має скоріш ритуальне призначення, адже прочитати його знизу було важко, а це повідомлення він відправляв як-би кудись у космос.

Розмір самого напису складає близько 7.8 метрів заввишки та 25 метрів завширшки. Найдовшим є напис еламською мовою (котра вважається дослідниками міжнародною мовою того часу) – 593 строки. Скелю нижче написів було вертикально обрублено з метою збереження від знищення.

Напис було ілюстровано барельєфом в натуральну величину Дарія I Великого, який тримає лук як знак царювання, з лівою ногою на грудях мага Гаумати (не плутати з Гаутамою!), що лежить на спині перед ним. Дарія супроводжують позаду двоє тілоохоронців-воїнів, а дев’ять метрових фігур стоять праворуч, зі зв’язаними руками і мотузкою на шиях, зображуючи підкорені народи, а саме бунтівних царів. Останній з них, у чудернацькому ковпаку – цар саканських скіфів Скунха.  Фаравахар (окрилене сонце з зображенням Ахурамазди) розташований вище, благословляючи царя.

Саме цей напис містить найдавніше зображення бога Ахурамазди – головного божества зороастризму. Завдяки перекладу давньоперських розділів напису Генрі Роулінсоном та його колегами було прокладено шлях для розшифровки текстів двома іншими мовами, що дуже сильно посприяло розвитку ассирології.

Цікавий факт: перські майстри, скоріш за все, надихалися рельєфом Анубаніні, що розташований неподалік від Бехістуну і зображує майже ту саму сцену. Тільки от рельєф з Сарполь-ель-Захаб датується аж 2300 роком до н.е. Тобто є на 1800 років старішим!

Рельєф Анубаніні

Що ж написано на Бехістунському написі?

У Бехістунському написі розповідається про похід Камбіза ІІ до Єгипту і наступні цьому події. Поки Камбіз “освоював” Єгипет, у Персії відбувся державний переворот. Його вчинив, згідно з офіційною версією, маг Гаумата — самозванець, який видавав себе за молодшого брата Камбіза Бардію, таємно вбитого царем напередодні єгипетського походу. Камбіз без зволікань кинувся рятувати свій трон, але в дорозі помер за загадкових обставин. Влада Гаумати була визнана в усіх країнах величезної перської держави. Напис каже: «Люди дуже боялися його [Гаумату], бо він убив багатьох, хто знав справжнього Бардію. З цієї причини він убив їх, «щоб вони не знали, що він не Бардія, син Кіра». Там не було нікого, хто наважився виступити проти Гаумата, поки я [Дарій] не прийшов.»

Але через сім місяців, 29 вересня 522 р. до н.е., знатні перські мужі таємно проникли до палацу, де знаходився Гаумата, і вбили його. Один із змовників, далекий родич Камбіса, 28-річний Дарій, став царем. От як це описано у написі: «Царство, яке було вкрадене в нашої династії, я повернув, і відновив його на його основі. Храми, які знищив Гаумата, я відновив для людей, і пасовище, і стадо і житло, і будинок, які забрав маг Гаумата. Я поселив людей на їх місці, людей Персії, Мідії та інших провінцій. Я відновив те, що було забрано, як це було в минулі часи.»

Зокрема, у написі зображено та перераховано дев’ятьох бунтівних царів, а також усі території держави Дарія.

Четверта, остання з найранніших колонок закінчується благословеннями і прокльонами, а також закликом: «Ви, хто в подальшому побачить цю табличку, яку я написав, або ці скульптури, не знищуйте їх, а зберігайте їх до тих пір, поки ви живі!». Крім того, Дарій справедливо згадує імена усіх, хто допоміг прийти йому до влади і закликає: “Ви, хто стане царем в майбутньому, захистіть сім’ю цих людей.”

Що ж, своїх спільників Дарій “не кинув”.

А до чого тут пропаганда та переписування історії?..

У першому ж стовпці Дарій вирішує показати наскільки він величний і крутий і тому пише: «Я – Дарій, цар великий, цар царів, цар в Персії, цар країн. Цар Дарій проголошує: те, що я зробив, я зробив з волі Ахурамазди, всього за один рік. Ти, той що читає пізніше цей напис, можеш переконатись в тому, що я зробив, і не будеш рахувати це брехнею. Цар Дарій проголошує: ті царі, що жили перед тим, за все своє життя не здійснили того, що я, з волі Ахурамазди, здійснив всього за один рік.»

Не дуже самокритично, чи не так? Враховуючи, що він придушував всі ті повстання приблизно 19 років, існує теорія, згідно якої Бехістунський напис був свідченням започаткування нового імператорського календаря, котрий базувався на безкінечних циклах перемог Дарія!

Далі він починає “відмазуватись”, намагаючись довести, що він таки має право на трон засновника перської імперії Кіра ІІ, хоча насправді є його дальнім родичем й аж ніяк не прямим спадкоємцем престолу.

Цар Дарій каже: «Вісім з моєї династії були царями до мене, я дев’ятий. Дев’ять поспіль ми були королями.»

Але це трішки неправда. Царями Персидської держави Ахеменідів були лише прямі нащадки Кіра, та аж ніяк не батько, дід та прадіди Дарія. Таким чином, Дарій І намагається легітимізувати свою владу, яку він здобув внаслідок заколоту. Серед восьми царів він перераховує як своїх прямих предків, так і чотирьох царів, починаючи з Кіра І.

Що стосується слів зі звинуваченням Гаумати у його кровожерливості, то Геродот повідомляв, що новий цар «спокійно володарював» упродовж семи місяців, до нового державного перевороту, і за цей час він «зробив багато добра всім підданим» (скасував податки та військову повинність), тому, коли він помер, «усі мешканці Азії оплакували його, за винятком персів».

Заради справедливості, мусимо зауважити, що історія приходу до влади Дарія І, написана Геродотом з усних розповідей персів через 100 років після тих подій, вражає своєю точністю. Тому цілком ймовірно, що народна пам’ять також достовірно зберегла і справжній образ Гаумати.

Тим не менш, Дарій отримав титул Великий не за те, що захопив владу, а за своє мудре та видатне правління, на відміну від попередника Камбіза… Його принципом було: «Перед тим, ніж вчинити так чи інакше, я звертаюсь до розуму і приймаю рішення.»

Таким був творець грандіозного Бехістунського напису, найдавнішого відомого нам прикладу політичної пропаганди в історії.

Але чи не нагадує вам історія Персії зі смутою, лже-монархом, переписуванням історії та возвеличенням узурпатора іншу державу, яку усі ми дуже добре знаємо?

Список використаної літератури:

1. Paul Kosmin, A New Hypothesis: The Behistun Inscription as Imperial Calendar, Iran Journal of the British Institute of Persian Studies 56, (2018), 1-10

2. Jan Komár, Analysis and Commentary on the Inscription of Behistun (§ 1-14). (Leipzig, 2017)

3. W. King and R. C. Thompson, The sculptures and inscription of Darius the Great on the Rock of Behistûn in Persia: a new collation of the Persian, Susian and Babylonian texts. (Longmans, 1907)

Залишити коментар