Петро Дорошенко – один із провідних діячів Гетьманщини. Обіймав посаду гетьмана впродовж 1665-1676рр¹.

Мета даної роботи – провести аналіз історіографічного матеріалу пов’язаного із постаттю гетьмана П.Дорошенка. Варто сказати, що це доволі цікава постать, яка відіграла важливу роль у головних подіях другої половини XVII ст. Мова йде насамперед про Національно-визвольну війну1648-1657рр. Молодим хлопцем П.Дорошенко брав участь у війні під проводом Б.Хмельницького².

Серед вчених які займались дослідженням життєвого шляху П.Дорошенка протягом ХХ-ХХІ ст., варто назвати наступних: Д.Дорошенко³, В.Смолій⁴, В.Степанков⁵, Т.Чухліб, О.Апанович⁷, С.Степенькін, Є.Луняк, І.Кондратьєв, Ю.Мицик, І.Ситий⁸.

Петро Дорошенко народився у 1627 р. в сім’ї Дорофія Дорошенка (син славнозвісного Михайла Дорошенка з ім’ям якого пов’язано Куруківську угоду 1625р.). Мати П.Дорошенка походила із родини Тарасенків. У майбутнього гетьмана було четверо братів (Григорій, Степан, Андрій та Федір) а також одна сестра⁹. В іншій праці дослідників йдеться про п’ятеро братів¹⁰.

Рід П.Дорошенка (складений на основі праці В.Степанкова та В.Смолія¹¹).

Той факт, що П.Дорошенко походив із родини представники якої возвеличували козацькі ідеали справив на нього значний вплив. Розповіді про діда Михайла та його походи на Крим на думку дослідників: «міцно вкарбувались у пам’ять Петра»¹².Стосовно освіти, висуваються припущення про можливе навчання П.Дорошенка у Києво-Могилянській колегії¹³.

Як зазначають вчені П.Дорошенко: «був добре освіченою людиною»¹⁴, «володів польською та латинською мовами»¹⁵.

У ранньому віці подався на службу до короля¹⁶. На думку дослідників, Петро Дорошенко, отримав посаду джури у Б.Хмельницького, за проханням батька. Стосовно Дорофія Дорошенка, останнім часом, висуваються доволі цікаві припущення щодо можливості його гетьманування на час Смоленської війни. Саме тому можна говорити про його авторитет¹⁷.

Варто зазначити, що перебування молодого П.Дорошенка при Б.Хмельницькому значно вплинуло на майбутнього володаря гетьманської булави¹⁸.

П.Дорошенко брав участь у боях під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями 1648р, а також під Збаражем 1649р., та інших. Із реєстру 1649р., дізнаємось, що П.Дорошенко отримав посаду гарматного писаря у Чигиринському полку. Перед тим був сотником Чернігівського полку. Стосовно його перебування на посаді гарматного писаря, як зазначають дослідники: «Однак на цій посаді Петро довго не затримався. З невідомих причин він повернувся до виконання обов’язків сотника Чернігівського полку». Крім того, брав участь у доволі важливих місіях. Так, наприклад у 1657р., відправився із листом до короля Швеції Карла Х, правда, завдячуючи полякам, місія була неуспішною¹⁹.

У 1657р., П.Дорошенко стає прилуцьким полковником²⁰.

Після того як помер Б.Хмельницький, П.Дорошенко займав нейтральну позицію стосовно булави. Неможна сказати, що він був прихильником влади І.Виговського, адже: «не входив до кола близьких йому осіб»²¹.

Під час правління Ю.Хмельницького, разом із І.Богуном та Т.Носачем дораджував гетьману. Був одним із авторів Жердівських статей 1659р²².

В 1665р., П.Дорошенко стає гетьманом. У 1667р., між Річчю Посполитою та Московським царством було підписане Андрусівське перемир’я. Ця подія змушує гетьмана брати курс на Кримське ханство та Османську імперію. В тому ж таки році організовує похід на Галичину. На жаль, через дії Ж.Роги та І.Сірка, кампанія зазнала краху²³. Наслідком походу являється Підгаєцький договір, за яким: «умови передбачали визнання Військом Запорозьким підданства короля, дозвіл шляхті повертатися до маєтків, надіслання посольства на сейм для розгляду вимог Війська Запорозького,зменшення польської залоги в Білій церкві й заборону жовнірам захоплювати міста, де проживали козаки»²⁴. У 1668р., П.Дорошенко став правителем, як зазначає дослідник: «возз’єднаної Української козацької держави»²⁵. Проти політики П.Дорошенка були опозиційно налаштовані Ю.Хмельницький, М.Ханенко, П.Суховій²⁶. Доволі важким ударом, для гетьмана, були суперечності з І.Сірком, які згодом сильно ускладнились і зазнали розриву. І.Сірко за скоєний напад на буджацьких татар повинен був постати перед судом (цього не сталось)²⁷. Через складну політичну ситуацію, яка склалась в Гетьманщині, П.Дорошенко у 1676р., зрікся булави²⁸.

Загалом, даному гетьману присвячено значну кількість публікацій. Серед дослідників початку ХХІ ст. варто відзначити Т.Чухліба²⁹, О.Апанович³⁰, В.Степанкова³¹, В.Смолія³², І.Ситого³³.Відома дослідниця ХХ ст., О.Апанович, яка спеціалізувалась на українському середньовіччю, в одній із своїх робіт присвятила розділ гетьману П.Дорошенку. Із назви розділу випливає те, що вона вважає період гетьманування П.Дорошенка трагічним. Дослідниця не критикує гетьмана, навпаки вдається до спроб виправдати деякі із його вчинків. Наприклад: «Відмовлятися ж від татарської опіки й допомоги він не бажав, пояснюючи це тим, що татари ближче до української землі, ніж царські ратні люди, й у разі розриву союзу ханські орди зможуть знищити увесь край, поки надійде якась допомога з далекої Московщини. До того ж, переконував Дорошенко, поки існує козацько-татарський союз, царським містам і селам не загрожує напад ординців»³⁴.

В.Степанков в одній із своїх статей вдався до аналізу праць які стосуються політики П.Дорошенка. Опрацювавши значний матеріал (не тільки вітчизняних істориків), вчений дійшов висновку що: «І все ж соціально-політичний портрет гетьмана вимальовано у багатьох аспектах схематично. А відтак існує потреба створення цілісного дослідження, присвяченого якомога повнішому відображенню його біографії»³⁵.

16 жовтня 2015р. у м. Київ, в честь 350-річниці початку правління П.Дорошенка, відбулась наукова конференція. На конференції були присутні такі дослідники як О.Ковалевська, Ю.Фігурний, Є.Горб, Т.Чухліб, Ю.Рябуха, С.Колодницький, І.Кондратьєв, С.Степенькін, І.Кривошея, І.Ігнатенко, Ю.Мицик, М.Жарких, З.Бичкова, В.Ягнищак (Канада), І.Ситий, Є.Луняк, В.Ребенок, Д.Вирський, С.Леп’явко, О.Алмазов (Росія), Н.Пільтяй, А.Стахурська, О.Хаценко, І.Кочергін, І.Тарасенко, Д.Титаренко, А.Гомоляко, Л.Бевз, Г.Ярова, О.Дорошенко, О.Корпас. Перераховані дослідники виступали із доповідями, теми яких безпосередньо стосуються П.Дорошенка³⁶.

Так, наприклад Р.Желєзко представив тему: «Ніжинський козацький полк у політичних планах Петра Дорошенка впродовж 1667-1677 років». Автор наголошуєн на тому: «поставало доцільним завдання здобуття контролю і впливу на ніжинську козацьку старшину і подальше її використання в боротьбі за об’єднання розколотої Гетьманщини»³⁷.

Із новіших публікацій варто згадати й інших авторів, зокрема: Ю.Мушкетика³⁸, З.Когута³⁹, Н.Діхтярука⁴⁰, В.Верестюка⁴¹, В.Надворного⁴².

Отже, як бачимо, історіографічного матеріалу присвяченій добі П.Дорошенка є доволі значна кількість. Тема періоду Руїни є однією із найцікавіший та водночас найтрагічніших сторінок нашої історії. Дана тематика представлена багатьма монографіями, та значною кількістю статей. Але все ж присутні «білі плями», які потребують більш докладного дослідження. Аналогічна ситуація із П.Дорошенком. Як зазначав український історик В.Степанков: «І все ж соціально-політичний портрет гетьмана вимальовано у багатьох аспектах схематично. А відтак існує потреба створення цілісного дослідження, присвяченого якомога повнішому відображенню його біографії»⁴³. Безперечно діяльність гетьмана П.Дорошенка потребує все нових та нових досліджень, насамперед пов’язаних із його біографією.

Покликання:

^1.Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. —Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

^2.Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). – Київ: Альтернативи, 1999. – 79 с.

^3. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя та політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985. 

^4. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 632 с.

^5. Степанков В. С. Петро Дорошенко — С. 101—120 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. Кн. 1. 400 с.

^6. Чухліб Т. Гетьман Петро Дорошенко. — К., 2007.

^7. Апанович О. М. Найтрагічніший гетьман України // Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. — К. : Либідь, 1993.

^8. Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці початку гетьманування Петра Дорошенка (16 жовтня 2015 р., м. Київ) / упорядник Є.М. Луняк ; Музей гетьманства. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. – 362 с.

^9.Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 53 с.

^10.Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). – Київ: Альтернативи, 1999. – 278 с.

^11. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 53 с.

 ^12.Там само – 53 с.

^13.Там само – 54 с.

^14.Там само – 54 с.

^15. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). – Київ: Альтернативи, 1999. – 278 с.

^16.Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 54 с.

¹⁷.Там само – 55 с.

^18.Там само – 55 с.

^19.Там само – 62,63,64,65,67 с.

^20.Там само – 67 с.

^21.Там само – 70 с.

^22.Там само – 78 с.

^23.Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. —Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

^24.Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). – Київ: Альтернативи, 1999. – 288,289 с.

^25.Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. —Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

^26.Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. —Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

^27.Степанков, В. Внутрішня і зовнішня політика Петра Дорошенка весною 1671 року. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність:Збірник наукових праць – Випуск 20 – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2011. – 645 с.

^28.Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. —Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

^29.Чухліб Т. Гетьман Петро Дорошенко. — К., 2007.

^30. Апанович О. М. Найтрагічніший гетьман України // Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. — К. : Либідь, 1993.

^31. Степанков, В. Внутрішня і зовнішня політика Петра Дорошенка весною 1671 року. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність:Збірник наукових праць – Випуск 20 – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2011. – 631-645 с.

^32. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 632 с.

^33. Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці початку гетьманування Петра Дорошенка (16 жовтня 2015 р., м. Київ) / упорядник Є.М. Луняк ; Музей гетьманства. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. – 224 с.

^34. Апанович О. М. Найтрагічніший гетьман України // Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. — К. : Либідь, 1993.

^35. Степанков В. С. Постать Петра Дорошенка у висвітленні істориків // «Істину встановлює суд історії» / Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. Національна академія наук України; Інститут історії України НАН України. – Т. 2. – К., 2004. – 418-448 с.

^36. Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці початку гетьманування Петра Дорошенка (16 жовтня 2015 р., м. Київ) / упорядник Є.М. Луняк ; Музей гетьманства. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. – 362 с.

^37.Там само – 172 с.

^38. Мушкетик Ю. Важка булава гетьмана [Петра Дорошенка]: іст. нарис / Юрій Мушкетик // Наук. світ. – 2010. – №10. – С. 20 – 23.

^39. Когут З. Кордони України: територіальні візії козаків від гетьмана Б. Хмельницького до гетьмана І. Самойловича//Укр. іст. журн. – 2011. – №3. – С. 50-73.

^40. Діхтярук Н. Життя Петра Дорошенка на чужині // Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик. Збірник матеріалів науково-практичноїконференції. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с.

^41. Верстюк В. Постать П. Дорошенка в оцінці М. І. Костомарова // Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик.Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Кам’я нець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с. – С. 41-46.

^42. Надворний В. Гетьман Петро Дорошенко (1665-1676 pp.) в сучасній українській історіографії (90 pp. XX – поч. XXI ст.)//Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик.Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Кам’я нець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с. – С. 16-26.

^43. Степанков В. С. Постать Петра Дорошенка у висвітленні істориків // «Істину встановлює суд історії» / Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. Національна академія наук України; Інститут історії України НАН України. – Т. 2. – К., 2004. – 418-448 с.

Список використаної літератури:

1. Апанович О. М. Найтрагічніший гетьман України // Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. — К. : Либідь, 1993.

2. Верстюк В. Постать П. Дорошенка в оцінці М. І. Костомарова // Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с. – С. 41-46.

3. Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці початку гетьманування Петра Дорошенка (16 жовтня 2015 р., м. Київ) / упорядник Є.М. Луняк ; Музей гетьманства. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. – 362 с.

4. Діхтярук Н. Життя Петра Дорошенка на чужині // Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с.

5. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя та політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985.

6. Когут З. Кордони України: територіальні візії козаків від гетьмана Б. Хмельницького до гетьмана І. Самойловича//Укр. іст. журн. – 2011. – №3. – С. 50-73.

7. Мушкетик Ю. Важка булава гетьмана [Петра Дорошенка]: іст. нарис / Юрій Мушкетик // Наук. світ. – 2010. – №10. – С. 20 – 23.

8. Надворний В. Гетьман Петро Дорошенко (1665-1676 pp.) в сучасній українській історіографії (90 pp. XX – поч. XXI ст.)//Петро Дорошенко: особистість, гетьман, політик. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 2010. – 48 с. – С. 16-26.

9. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет / НАН України. Інститут історії України. – К.: Темпора, 2011. – 632 с.

10. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). – Київ: Альтернативи, 1999. – 352 с.

11. Степанков В. С. Петро Дорошенко — С. 101—120 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. Кн. 1. 400 с.

12. Степанков В. С. Дорошенко Петро Дорофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 384—385.

13. Степанков, В. Внутрішня і зовнішня політика Петра Дорошенка весною 1671 року. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність:Збірник наукових праць – Випуск 20 – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2011. – 631-645 с.

14. Степанков В. С. Постать Петра Дорошенка у висвітленні істориків // «Істину встановлює суд історії» / Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. Національна академія наук України; Інститут історії України НАН України. – Т. 2. – К., 2004. – 418-448 с.

15. Чухліб Т. Гетьман Петро Дорошенко. — К., 2007.