Удома, на вулицях, а також, у соцмережах – де лише не обговорюють теперішнє швидке зростання цін (особливо, на олію, або цукор, або … та на все). Проблема полегшення гаманця є, мабуть, однією з найбільш болючих для людини, як сьогодення, так і минувшини. Стрімкі здорожчання внаслідок неврожаїв, війн тощо були частим явищем і в Середньовіччі. Також супровідним цьому явищем було «девальвація валюти», а відповідно падала й купівельна спроможність. Хоч й робилися спроби це змінити, покращити якість монети (зменшити кількість домішок та підтримати її срібним чи золотим еквівалентом), однак, через короткі проміжки часу стабілізації, «падіння починалося знову». Тому поруч з описами політичних подій, у текстах залишених нам хроністами, натрапляємо й на вставки про наболіле.
Зокрема, у своїй праці «Потрійний Львів» під 1474 р. Бартоломей Зіморович (на час написання цих рядків в середині XVII ст. один з керівників Львова) не описує жодних подій, а лише зазначає:
«Як дешево наші предки жили, а якщо порівняємо з нашими часами, то виходить просто безцінь; коротко кажучи, про це можна судити з того, що я подам. Бочку крітського вина за 25 золотих; конев, що ми називаємо гарнцем, за сестерцій, чи то хотів сказати за 8 грошей; конев угорського вина за 4 гроші. Біле полотно, чи просто камлот, купувалося за 4 золотих, а також і азіатський килимок; лікоть шовкової дамаської матерії за 1 золотий; лікоть англійського (лондонського) сукна за 20 грошей; за 30 фунтів перцю (скрізь – за камінь) давали 7 золотих, а за один камінь родзинок – 1 золотий; за бочку вівса, чи за колоду… 8 грошей; інші ж харчі та напої купувалися за дрібні оболи, чи то шеляги. А тепер за півкорця грошей ледве можна дістати корець пшениці».
Сучасник львів’янина Мартин Ґолінський залишив кілька нотаток, нам цікавих щодо означеної теми. Зокрема, 1650 р. вказує, що «у Львові – дорожнеча: 3 чвертні жита за золотих 50, бочка меду за золотих 80. А на той час у Кракові чвертня жита 6 зол., а меду бочка по 50 зол.». А через кілька років знову зазначає, що «у Львові дорожнеча хліба, м’яса та кожної речі», що вочевидь було спричинено розпалом Хмельниччини.
Цілком можна зрозуміти таке близьке нам обурення Зіморовича. Погляньмо лише на те, як змінились ціни на певні товари впродовж XVII ст. (особливо насичене лихоліттями), у Львові, що він і сам міг спостерігати:
| (ціни в «грошах») | |||||||
| 1615 | 1637 | 1655 | 1663 | 1679 | 1700 | ||
| Вино угорське (1 гарнець) | «Найвищого ґатунку» | 48 | 37 | 30 | 45 | 60 | 105 |
| «Найгіршого ґатунку» | 32 | 30 | 30 | 30 | 45 | 67 | |
| Пиво (1 бочка, сер. ціна) | 73 | 152 | 162 | 330 | – | 330 | |
| Мед (1 гарнець) | 4 | 12 | 17 | 16 | – | 24 | |
| «М’ясо» – яловичина (четвертина, ціна коливалася) | 45 | 85 | 136 | – | 270 | – | |
| Масло (1 діжка/ fasca) | 120 | 200 | 240 | – | 285 | – | |
| Віск (1 камінь) | 281 | 525 | 540 | 690 | 900 | – | |
| Дрова (1 віз) | 12 | 22 | 35 | – | 37 | – |
Якщо ж глянути на зміну цін у срібному вимірі (див. діаграми нижче), то ситуація щодо окремих товарів не була аж такою катастрофічною, для XVII ст.
Втім, як і зараз, зарплати «не встигали зростати за грошем» (у сріблі ж переважно падали, див. діаграми нижче). Тому представникам багатьох професій доводилось скрутно. Наведемо кілька прикладів зарплат міщан (зарплатні яких видавались з міської скарбниці):
| Зарплатня за тиждень (у грошах) | ||||||
| 1615 | 1637 | 1655 | 1663 | 1679 | 1700 | |
| Міський писар | 60 | 90 | 120 | 120 | 180 | 180 |
| Синдик | 150 | 240 | – | 300 | 360 | 360 |
| Вчитель | 60 | 60 | – | 115 | 115 | 115 |
| Годинникар | 15 | 20 | 90 | 90 | 90 | 90 |
| Ратушний сурмач | 70 | 90 | 90 | 90 | 150 | 150 |
| Пушкар | 15 | 15 | 15 | 15 | – | – |
| Кат | – | 45 | – | 90 | 120 | 120 |
Чи нижчі ціни завжди були та є у минулому, чи може ми не помічаємо, якщо проходимо крізь кращі часи!?
Примітки:
(об’єм/маса товару визначалися не у звичній нам системі, бо у продавців (здебільшого) не було ваг. У державі було встановлено стандарти, які місцева влада мала контролювати. У окремих містах (у Львові зокрема) існувала власна система мір, яка могла дещо відрізнятися від інших. Якщо ж покупець вагався він міг перевірити товар на міській вазі)
- Лікоть – бл. 60 см.
- Гарнець (конев) – залежно від регіону, від 2,75 до 7,12 л (у Львові бл. 3,84 л).
- Бочка – 72 гарнців (для пива)
- 1 діжка (fasca) масла – бл. 4 гарнців
- півмірок – бл. 7,5 л.
- Фунт – бл. 400 г.
- Камінь – бл. 32 фунта (13 кг)
- Корець – 100 кг.
- 1 гріш – срібна монета, бл. 2 г. (кількість срібла весь час коливалась)
- 1 польський золотий – 30 грошів (відбувалось постійне псування монети, зі зменшенням вмісту срібла)
Дослідження про ціни Львова та причини їх формування у ранньомодерний період:
Hoszowski S. Ceny we Lwowie w XVI i XVII wieku: http://bibliotekacyfrowa.eu/dlibra/show-content/publication/47441/edition/41635/
Namaczynska S. Kronika klęsk elementarnych w Polsce i w krajach sąsiednich w latach 1648-1696. T. 1. Zjawiska meteorologiczne i pomory: http://pbc.biaman.pl/dlibra/doccontent?id=1731
Львівський історичний клуб 