“Плачте, християни Сходу і Заходу, сумуйте та плачте над цим великим руйнуванням. У вівторок, 29 травня 1453 року сини Агари взяли град Константинополь… І коли Костянтин Драгаш… почув цю новину… він схопив свій спис, підперезався мечем, сів на свою кобилу, і накинувся на турків, нечестивих псів. Він убив десять пашів і шістдесят яничар, але меч його зламався, і зламався спис, і він залишився один, один, без допомоги… і Турок вразив його в голову, і нещасний Костянтин впав зі своєї кобили; і він лежав, розпростершись на землі, в пилу і крові. Вони відрубали йому голову, і поставили її на кінці списа, поховавши тіло під лавровим деревом. Імператор загинув у віці сорока дев’яти років.”

Як помер Констянтин Драгаш, залишається невідомим. Дехто навіть не вірив в його смерть. Османські хроністи подають зневажливий, але вельми своєрідний опис, безліч версій якого було написано набагато пізніше самої події. Звісно ж, що їх автори запозичують відомості один в одного: «імператор, що втратив голову зі страху» спробував бігти, коли стало зрозуміло, що Константинополь не вдастся відстояти. Він поспішав по вулицях Константинополя до бухти Золотий Ріг, сподіваючись відшукати корабель, коли натрапив на загін Азабу і яничарів.

“Спалахнув запеклий бій. Кінь імператора оступився, коли він нападав на пораненого Азабу, а той зібрався із силами та відрубав імператору голову. Коли всі побачили це, залишки ворожого війська втратили всякі сподівання, й Азабу вдалось убити або взяти в полон більшість з них”.

У повідомленнях греків переважно йдеться про те, як імператор кинувся в бій разом із загоном своїх наближених, коли лінія оборони ромеїв була прорвана. За версією Лаоніка Халкоконділа, “…імператор обернувся до Кантакузіна і тих небагатьох, хто перебував з ним, і сказав:« Давайте ж виступимо, мужі, проти цих варварів». Кантакузін, хоробрий воїн, загинув; самого імператора Костянтина відтіснили й невпинно переслідували; він отримав рану в плече, а потім був убитий». Існує чимало варіантів цієї історії, і всі вони закінчуються згадкою купи тіл поблизу воріт Святого Романа. Всі вони свідчать, що легенди про імператора були надзвичайно живучі.

«Імператор Константинополя був убитий, – писав Джакомо Тетальді – Дехто каже, ніби йому відрубали голову, інші – що він помер, обороняючи ворота Граду. Обидві історії цілком можуть бути правдивими». «Він був убитий, і його голову піднесли на спис Владиці Турок», – стверджував Бенвенуто, колишній консулом Анкони в Місті.

Той факт, що тіло не було з точністю ідентифіковано, наводить на таку думку: Костянтин міг зірвати з себе імператорські регалії та загинути як простий солдат.

“Правитель Стамбулу відрізнявся хоробрістю і не просив жалю” – стверджував хроніст Орух. В його словах звучить нотка заздрісної поваги, рідкісна для османів.