Ми знаємо, що Лонгін – це римський центуріон, який пронизав списом розіп’ятого Христа. В подальшому, цей центуріон став християнськом подвижником та мучеником.

Цікаво те, що про пронизання Христа в Біблії повідомляє тільки євангеліст Іоанн. Причому ніяких подробиць про особу мучителя Іоанн не наводить. Інші євангелісти пишуть про те, що деякий центуріон по смерті Христа якраз назвав Ісуса “Чоловіком Божим”. Вже пізніше центуріони (яких, можливо, було кілька) поєднались в одного персонажа. Так, ім’я Лонгін (яке побутує із IV-V ст.) могло виникнути від грецького слова λόγχη (буквально перекладається як “вістря списа” або “спис”), яке євангеліст Іоанн використовував для опису сцени з Нового Заповіту.

Разом з ім’ям центуріона виникає і його життєпис. З нього ми дізнаємось, що кров, яка бризнула з тіла Христа, зцілила Лонгіна від катаракти. Сам офіцер увірував у Ісуса та відправився в рідну Каппадокію проповідувати Його Слово.

Тим часом, розлючені таким поворотом подій іудеї вмовили Понтія Пилата послати за Лонгіном воїнів з метою вбивства центуріона. Загін прибув до Каппадокії, де Лонгін сам зустрів воїнів та привів додому на трапезу. Легіонери, які нічого не підозрювали, повідомили господарю про свою мету, а Лонгін та його соратники розкрили свою особистість. Вражені тим, воїни вмовляли Лонгіна втекти, проте як він сам, так і його учні наполягли на прийнятті мученицької смерті. Тіла християн були поховані в Каппадокії, а голови відіслані Пилату, який розпорядився викинути їх. Пізніше вони були знайдені сліпою жінкою, яка зцілилась, вважаючи обов’язком повернути голови мучеників на батьківщину, що і зробила.

Таким чином, Лонгін славиться християнами не тільки як перший власник Святого спису, але і як покровитель стражденних від очних хворіб.