
Восени 612 р., у єгипетському містечку Оксирінх, місцевим букелларіям видавали платню. Неподалік від Єгипту в той час йшла чергова війна із Сасанідами, яка через 6 років заявиться і в цю провіцінцію, але поки, як то кажуть, війна війною, а обід (і зарплата) – за розкладом. А для отримання останньої слід вказати, хто, власне, за грошима прийшов. Деякі солдати називали просто ім’я (Філофей, Олександр і так далі), інші згадували батьків (Феодор, син Ювеналія, Цітта, син Віктора), треті ж вказували, звідки вони родом (Феодор з Дунаю, Іоан з Кілікії), четверті називали посаду (Мена Трубач). П’яті вирішили вказати свою етнічну приналежність. Один лінгвіст-любитель під ніком smerdaleos (посилання на його блог – https://smerdaleos.wordpress.com) зібрав з тих букелларіїв список. Ось що у нього вийшло (увага, категорії в списку вражають логічністю):
Ромеї
- Георгій Ромей
- Петро Ромей
- Іоан Ромей
- Іоан Ромей (№2)
- Косьма Ромей.
Готи
- Георгій Гот
- Іоан Гот
Перси
- Мартин Перс
Сарацини
- Суель Сарацин
Вірмени
- Григорій Вірменин
Склавини
- Іоан Склавин
Щодо Іоана Склавина, цілком можливо, що самоідентифікація бійця з документу 612 р. – це один з перших в історії випадків, коли слов’янин назвав себе, власне, слов’янином.
