Слід сказати, що у англійців була манія рубати голови примітним для історичного процесу жінкам – усіляким королевам чи претенденткам на престол. До останньої категорії якраз належить леді Джейн Грей, правнучки Генріха VII. Поки дівчина росла, зовсім поруч були інтриги: то родича заарештують, то друга сім’ї тихо заріжуть. Але сама дівчина в змовах не брала участі, здобувала освіту, і готувалась вийти заміж за того, за кого видадуть. У підсумку, коли почав помирати король Едуард VI (юнакові було всього лиш 17 років), Джейн стала нареченою сина регента Джона Дадлі. Річ тут в тому, що помираючий Едуард за відсутності законних спадкоємців, не без участі Дадлі, назвав у заповіті спадкоємицею престолу якраз Джейн, оминаючи двох доньок Генріха VIII – Марію та Єлизавету.

Здавалося б, перспективи у Джейн і, відповідно, Дадлі, дуже хороші. Однак регент не знайшов союзників для своїх політичних хитросплетінь: його ідею одружити сина на королеві ніхто не підтримав. Спроба полонити Марію не вдалась теж: та вчасно втекла. Зрештою, Джейн проголосили королевою, але Марія розсилала в її адресу обіцянки, що їй буде дуже недобре. А остання підкріплювала слово ділом – її підтримали англійські католики. При цьому, грім-баба Марія користувалась усіма методами при вербуванні прихильників: з католиками – тиснула на конфесійну єдність, комусь обіцяла привілеї, для когось підставою перейти на її бік стала ненависть до регента, багатого купця переманювали обіцянкою знищити його конкурентів, а командувача армією – графа Сассекса – завербували, взявши в заручники сина. Дні йшли – виявилось, що у Дадлі та Джейн є легітимність, а у Марії є союзники та армія. Джейн проправила дев’ять днів. Їй навіть не знадобилось залишати Тауер, просто з королівських покоїв вона переїхала в тюремну камеру. Що з нею робити, деякий час вирішували, але в підсумку і регенту Дадлі, і його синові, і ​​Джейн відрубали голови. За стратою нареченого вона отримала можливість спостерігати з вікна камери. Перед смертю їй пропонували перейти в католицтво, від чого вона відмовилась, забезпечивши собі прихильність протестантів.

З цього часу Джейн стає образом художньої культури. Їй присвячували вірші, картини, а її переможниця теж певним чином відома всім, як Кривава Мері.