Імператор Костянтин VII Порфирогенет (Багрянородний) відомий нам передусім тим, що був найбільшим бібліофілом серед тих, хто сидів на троні в Константинополі. Свого часу він із політичних причин не відразу зміг зайняти візантійський престол після смерті свого батька (Лева VI). Ну, і поки правили інші, молодий Костянтин займався самоосвітою. Свою велику любов до книг він зберіг і після того, як відправив ефектними стусанами в монастир своїх ворогів та став повновладним басилевсом. Особливий інтерес Порфирогенет відчував до пошуку старих книг, які зберігались в столичних архівах ще з часів його куди більш відомого тезки, який зробив те місто новою столицею Римської Імперії. Ці книги були давно втрачені й забуті, але Костянтина це зовсім не хвилювало. Старі фоліанти розшукувались і по його велінню, так і Констянтин особисто старався. Зрештою, серед виявлених книг, був знайдений зразок спеціалізованої літератури під назвою “Геопоніка”.

Що ж це таке? “Геопоніка” представляє собою сільськогосподарську енциклопедію в 20 томах. Там є, ймовірно, все, що потрібно для ефективної роботи в полі: і сільськогосподарський календар, і посібник по боротьбі з паразитами, і аналіз погодних умов. Час створення “Геопоніки” невідомий. Вважають, що вона була написана в VI ст. деяким Кассіаном Бассом, який, в свою чергу, ймовірно, скомпілював дані зі схожих збірок. З якихось причин книга потрапила до Великого Палацу стольного Граду, й про неї благополучно забули на сотні літ. Тепер же, оновлена ​ “Геопоніка” отримала панегірик на честь базилевса:

“Будь же щасливий, найсправедливіший імператоре Костянтине, солодкий, неначе квітка, і хай керує тобою Господь, і хай же ти пануватимеш завжди над усіма ворогами, роблячи найкраще для твоїх підданих!”

Однак, повернемось до теми. У нас же зараз на дворі січень і, керуючись цією книгою, ми цілком можемо спробувати уявити собі, чим займався ромейський селянин в цьому місяці. Ось зразок рекомендацій із твору для нашої пори року:

• В січні потрібно обрізати виноградну лозу, яка в’ється деревами, визначаючи для цієї роботи ранні та пізні години увечері.
• У цьому ж місяці потрібно рубати дерева, для будівель і для виробів, але в повний місяць, бо від місячного світла дерево стає більш м’яким. Дерева ж, зрубані в зазначений час, не гниють.
• У цьому ж місяці слід удобрювати гноєм плодові дерева, але так, аби гній не торкався коренів.
• У цьому ж місяці слід прищеплювати дерева, які зацвітають першими, наприклад сливи, абрикоси, мигдаль і вишні.
• У цьому місяці не слід нічого сіяти, бо земля сира, випускає випари й схожа на погано розчесану шерсть.
• Слід удобрити гноєм люцерну.
• Пагорби з грунтом сухим та легким, землю худу та піщану, а також засмічену всіляким корінням, слід зорати плугом і відразу ж удобрити.
• Солону ж землю потрібно посипати бобовою половою, а якщо її немає, то пшеничною.