Володимир Лагодич. Про Констянтина Багрянородного та сільське господарство в січні

on
Якщо читачі виконуватимуть поради із трактату, наведеного нижче, не сумніваємось, що вони отримають результати, схожі із зображеними на мініатюрі

Імператор Костянтин VII Порфирогенет (Багрянородний) відомий нам передусім тим, що був найбільшим бібліофілом серед тих, хто сидів на троні в Константинополі. Свого часу він із політичних причин не відразу зміг зайняти візантійський престол після смерті свого батька (Лева VI). Ну, і поки правили інші, молодий Костянтин займався самоосвітою. Свою велику любов до книг він зберіг і після того, як відправив ефектними стусанами в монастир своїх ворогів та став повновладним басилевсом. Особливий інтерес Порфирогенет відчував до пошуку старих книг, які зберігались в столичних архівах ще з часів його куди більш відомого тезки, який зробив те місто новою столицею Римської Імперії. Ці книги були давно втрачені й забуті, але Костянтина це зовсім не хвилювало. Старі фоліанти розшукувались і по його велінню, так і Констянтин особисто старався. Зрештою, серед виявлених книг, був знайдений зразок спеціалізованої літератури під назвою “Геопоніка”.

Що ж це таке? “Геопоніка” представляє собою сільськогосподарську енциклопедію в 20 томах. Там є, ймовірно, все, що потрібно для ефективної роботи в полі: і сільськогосподарський календар, і посібник по боротьбі з паразитами, і аналіз погодних умов. Час створення “Геопоніки” невідомий. Вважають, що вона була написана в VI ст. деяким Кассіаном Бассом, який, в свою чергу, ймовірно, скомпілював дані зі схожих збірок. З якихось причин книга потрапила до Великого Палацу стольного Граду, й про неї благополучно забули на сотні літ. Тепер же, оновлена ​ “Геопоніка” отримала панегірик на честь базилевса:

“Будь же щасливий, найсправедливіший імператоре Костянтине, солодкий, неначе квітка, і хай керує тобою Господь, і хай же ти пануватимеш завжди над усіма ворогами, роблячи найкраще для твоїх підданих!”

Однак, повернемось до теми. У нас же зараз на дворі січень і, керуючись цією книгою, ми цілком можемо спробувати уявити собі, чим займався ромейський селянин в цьому місяці. Ось зразок рекомендацій із твору для нашої пори року:

  • В січні потрібно обрізати виноградну лозу, яка в’ється деревами, визначаючи для цієї роботи ранні та пізні години увечері.
  • У цьому ж місяці потрібно рубати дерева, для будівель і для виробів, але в повний місяць, бо від місячного світла дерево стає більш м’яким. Дерева ж, зрубані в зазначений час, не гниють.
  • У цьому ж місяці слід удобрювати гноєм плодові дерева, але так, аби гній не торкався коренів.
  • У цьому ж місяці слід прищеплювати дерева, які зацвітають першими, наприклад сливи, абрикоси, мигдаль і вишні.
  • У цьому місяці не слід нічого сіяти, бо земля сира, випускає випари й схожа на погано розчесану шерсть.
  • Слід удобрити гноєм люцерну.
  • Пагорби з грунтом сухим та легким, землю худу та піщану, а також засмічену всіляким корінням, слід зорати плугом і відразу ж удобрити.
  • Солону ж землю потрібно посипати бобовою половою, а якщо її немає, то пшеничною.
Весняні заняття в селі. Візантійська ілюстрація до проповідей Григорія Богослова, XI ст.

Залишити коментар