Для людей, які в силу обставин ознайомились поближче з ромейською історією, Анфімій Тралльский (або ж Анфімій із Тралл) постає в образі блискучого математика та архітектора, відповідального, вкупі з Ісидором Мілетським, за створення найбільшого досягнення візантійської архітектури: Храму Святої Софії, збудованого протягом 532-537 рр. Однак в першу чергу Анфімій був живою людиною, який цілком міг використовувати свій незвичайний інтелект задля досягнення досить своєрідних цілей.

Так склалось, що Анфімій жив по сусідству з одним талановитим ритором на ім’я Зенон, який був, до того ж, улюбленцем імператора Юстиніана Великого. Будинки у Зенона та Анфімія фактично становили одне ціле, чого не скажеш про мешканців. Відносини у двох сусідів не склались від самого початку. Чи то Зенон в процесі перепланування додав до житла якусь прибудову, яка загороджувала сонце сусіду, чи ця прибудова мала такий вигляд, що аж обурювала Анфімія.

Анфімій намагався переконати свого сусіда словами (можливо, й доносив імператору, люди ж наближені до правителя). Так чи інакше, проблемою архітектора було те, що у нього був занадто погано підвішений язик в порівнянні з опонентом. Як наслідок, словесно, Анфімія переміг Зенон. Ось тут першому і стали в нагоді інженерні навички.

Не дарма згадував, що будинки Анфімія та Зенона фактично були одним цілим, нашаровуючись один на інший. Таким чином, частина підвалу будинку Анфімія знаходилась під будинком його сусіда. Така конструкція жител полегшила нашому герою завдання. У цьому стику, Анфімій розставив безліч посудин, обтягнутих шкірою. Їх всі архітектор залив водою, та під’єднав до труб, котрі йшли до житла Зенона. Опісля, Анфімій розвів під цими тарами сильний вогонь, і пара, яка утворилась, пішла на дах. Це все підняло настільки страшний гуркіт, що Зенон і його домочадці у великому страху вискочили на вулицю. Бідолашний ритор думав, що в Константинополі землетрус, і побіг в Великий Палац, попутно розпитуючи друзів на тему того, якої шкоди вони понесли від стихії. Відповіді знайомих ще більш засмутили Зенона, оскільки ті практично матюкали ритора, вважаючи, що він здурів.

Що ж до Анфімія, то він не задовільнився отриманим ефектом. Відразу після перфомансу з парою, він вирішив ще познущатись над своїм і без того збентеженим ворогом. Для цього, Анфімій взяв начищений до блиску увігнутий диск і, граючи сонячним віддзеркаленням, направляв його вакурат у напрямку до будинку Зенона, змушуючи всіх жильців, сильно жмуритись. Постраждав, звичайно ж, і сам Зенон. Ну і наостанок, Анфімій якимось чином зумів імітувати грім, лякаючи всіх оточуючих, включно, звичайно ж, і його сусіда.Зенон же, хоч і був страшенно наляканий уявним землетрусом, досить швидко з’ясував, хто стоїть за цими напастями. Ритор кинувся до ніг Юстиніана, називаючи Анфімія лиходієм і злочинцем. Парадоксальним чином Зенон примудрився і похвалити свого ворога, порівнявши його діяння із Зевсом та Посейдоном. Чим відповів Юстиніан – історія замовчує.

У будь-якому випадку Анфімія Тралльского, за нашими мірками можна назвати і Тролльським за великого бажання.