В період бурхливих подій Великого переселення народів, зі створенням на руїнах Римської імперії варварських королівств, Арль, колись провінційне, однак процвітаюче містечко в провінції Нарбонська Галлія, неодноразово стояв на дорозі ворожих навал, був кілька разів узятий та розорений, а також спустошений Юстиніановою чумою.

Амфітеатр же Арля залишався діючим до останніх віків римського панування. Його розміри (136 х 107 х 21 м) дозволяли йому вміщувати близько 25 тис. осіб, що було по достоїнству оцінено як галло-римським населеням у V ст. Спочатку в амфітеатрі, щоправда, тільки ховались від нашестя варварів. Ну а з повноцінним приходом франків, зважаючи на постійну військову загрозу, міська арена використовувалась як фортеця. Аркади зовнішнього периметру колишніх трибун були закладені каменем, перетворившись на оборонні стіни, до яких прибудували чотири вежі, перетворивши амфітеатр у повноцінний замок. Усередині амфітеатру було зведено понад 200 будівель та 2 церкви. Так, арена, на якій раніше проводились гладіаторські ігри та скачки, стала центром міста у Середні віки. Ну а виселення мешканців амфітеатру почалось лише наприкінці XVIII ст.