Якщо уявити собі сучасний світ у вигляді села, з населенням так десь у 100 чоловік, то тільки 10 із них житимуть комфортно. Вони ніколи не відчуватимуть ні голоду, ні насильства. Зараз в Європі закінчується “золотий вік”, який почався приблизно в 60-х роках минулого століття. Тим нам зараз і цікавіше озирнутись назад і поговорити коротко про період, коли в житті Західної Європи насильство було буденністю.

Яким би цікавим та романтичним нам не здавався далекий середньовічний світ, не слід обманювати себе. Середньовічний світ в цілому та в період VI-XІIІ ст. (Прим. авт.: найцікавіший для мене) зокрема – це світ насильства. Насильство носить тотальний характер, пронизуючи суспільство від верху до низу. Нижче мова піде не так про війни, на зразок Тридцятирічної в наступну еру, тобто великі баталії монархів із великими феодалами, а про сам спосіб життя людей того часу.

Історик А. Люшер у своїй книзі, присвяченій суспільству Франції часів правління короля Філіппа II Августа, пише: «Спробуйте уявити собі суспільство, в якому не існує безпеки ні для майна, ні для людей. Ні охорони порядку ні правосуддя, особливо за межами великих міст; кожен захищає, як може, свій гаманець і життя».

Занепад імперії Каролінгів ознаменував крах ідеалістичної спроби побудови правильного християнського суспільства напередодні очікуваного кінця світу. Деякі сучасники цього процесу, які спостерігали на власні очі міжусобиці, анархію вже в IX ст., добре усвідомлювали, чим це загрожує соціуму в цілому. Ось рядки в формі пророцтва одного ченця з Равенни, які наводить у своїй роботі «Феодальне суспільство» Марк Блок:

«Коли Римська імперія франків згине, різні королі будуть займати августійший престол, але довіритись кожен підданий зможе тільки мечу».

Причина була не тільки в навалах вікінгів, сарацин, болгар, мадярів, які сіяли всюди смерть і хаос. Сила була в основі структур і ментальності нового суспільства, породженого слабкістю центральної влади і необхідністю захисту від зовнішньої загрози.

Марк Блок у цьому контексті виділяє три сфери насильства:

1. Насильство в економіці: обмеженість обміну/торгівлі тягнула за собою виділення виключно одного одного способу збагачення. Воїни-феодали існували за рахунок цієї практики;
2. Насилля в області права: це не тільки кровна помста, але і в цілому звичай, який дозволяв людині або невеликій групі осіб самим вершити правосуддя і доказувати свою правоту, на ордаліях.
3. Безчинство в повсякденній поведінці. Ось що пише Блок: «… люди Середньовіччя, нервові, але малочутливі до старждань, мало цінували життя, оскільки воно є перехідним етапом до вічності».

Що характерно, епітет «мирний» був найкращою похвалою монарху. Недарма Людовік IX Святий часто повторював: «Благословенні будуть миротворці». Але зусилля государів в цілому були малоуспішні до XIV-XVI ст.