Прим. ред.: Даний матеріал є перекладом статті дослідника німецького військового спорядження XV-XVI ст. Стефана Краузе “Рифлений обладунок молодого курфюрста Августа Саксонського (1526-1586)”, опублікованої у 2017 р. Ознайомитись із нею мовою оригіналу можна за посиланням: https://www.academia.edu/33834148/Ein_Riefelküriss_für_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526_1586#252;riss_für_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526-1586#252;r_den_jungen_Kurfürsten_August_von_Sachsen_1526-1586

Аннотація та викладка матеріалу залишились без суттєвих для змісту змін.

У Зброярській палаті Дрездену зберігається обладунок під номером M 96, який не так давно зазнав всеосяжного аналізу з боку дослідників. Не так давно, він вважався подарунком ерцгерцога Фердинанда II Тірольського (1529-1595) курфюрсту Августу Саксонському від 1558 р. Цей обладунок був створений знаменитим зброярем з Інсбрука, Йоргом Зойзенгофером. Однак, завдяки недавнім архівним знахідкам та подальштм дослідженням, нам відкрилась наступна картина: обладунок справді був виготовлений для Августа Саксонського, але майже двома десятиліттями раніше, на початку 1540-х рр. Найімовірніше він був створений анонімним північно-німецьким (можливо, саксонським) майстром. У цьому тексті викладаються аргументи на користь цієї переоцінки.

Висновки, представлені тут, мають особливе наукове значення, оскільки згаданий обладунок стосується короткочасного, але найважливішого періоду саксонської політики 1540/45 рр. Так, у 1539 р., після смерті герцога Георга Бородатого (1471-1539), його брат Генріх Благочестивий (1473-1541) прийшов до влади в Альбертинській частині Саксонії; в 1541 р. його син Моріц (1521-1553), старший брат і попередник Августа, успадковував дані землі, як герцог Саксонський. У 1540 р. Генріх і Моріц ввели протестантство в Саксонії, яка до цього була католицькою. Надалі, у 1547 р., Моріц після битви при Мюльберзі став курфюрстом Саксонії, що змінило як структуру влади на німецьких землях, так і в Священній Римській імперії. Відповідно, обладунок молодого курфюрста Августа є важливим джерелом значущої сторінки історії Німеччини.

Вступ

У 2013 р. в Тірольському архіві Інсбрука було виявлено невідомий досі малюнок 1557 р. з ескізами кількох деталей обладунку. На цьому малюнку зображено частини лат, згаданих на початку статті, які Ерцгерцог Фердинанд II Тірольський замовив в той же час, в якості подарунку для курфюрста Августа. Деталі цього замовлення можна з’ясувати із листування Фердинанда із латним майстром та Августом: аугсбурзький платтнер (Прим.ред.: тут і далі – зброяр) Конрад Ріхтер (1520-1570) виготовив даний гарнітур у 1557-58 рр., і від імені ерцгерцога Фердинанда II вручив його Августу в 1558 р. в Дрездені. Проте, обладунок M 96, який наразі зберігається в Дрездені, значно відрізняється від деталей обладунку, зображених на малюнку 1557 р. Обладунки на зображенні з Інсбруку видаються гладко викуваними, в той час як в Дрезденській Зброярській палаті, вони рифлені. Малюнок з Інсбруку містить шаблони декоративних, тонких рослинних візерунків на золотому фоні; Дрезденський обладунок, навпаки, прикрашений великим листяним візерунком на темному тлі. Ми маємо справу з двома (очевидно, незалежними) роботами – із ймовірно, нині втраченим гарнітуром аугсбурзького платтнера Конрада Ріхтера 1557-58 р. та з рифленим обладунком M 96 із Дрезденської Зброярської палати.

Попереднє дослідження обладунку M 96 сягає опублікованої в 1889 р. дисертації Корнеліуса Гурлітта. Так, у своїй роботі К. Гурлітт припустив, що обладунок слід прив’язати до архівно задокументуваного подарунку ерцгерцога Фердинанда II курфюрсту Августу за 1558 р.; Аргументи на користь цієї тези він не надав. Так само, Гурлітт приписав обладунок відомому зброяру Йоргу Зойзенгоферу, мотивуючи це тим, що замовник (Фердинанд II) міг замовити обладунки на той момент тільки в його майстерні. У 1890-х рр. Макс фон Еренталь вніс тези Гурлітта в офіційний каталог Дрезденської Зброярської палати й визнав їх загальноприйнятими. Таким чином, домисли К. Гурлітта послужили причиною появи цього короткого дослідження.

Контраверсійну щодо К. Гурлітта думку можна знайти в двох публікаціях Дрезденського історичного музею, попередника Зброярської палати, за 1870-і рр. У них Герман Геттнер, Густав Бюттнер та Фрідріх Ранфельд стверджують, що обладунки належать молодому принцу Августу, та відносяться до періоду 1542-43 рр. Щоправда ні Г. Геттнер, ні Г. Бюттнер, ні Ф. Ранфельд не приводять додаткових аргументів на користь своїх припущень.

Огляд обладунку

Обладунок M 96 представляє собою тяжкий обладунок для вершника, який складається із наступних частин: Шолом типу Арме, горжет, два асиметричних наплічники (правий із ронделем), два повних комплекти захисту рук із рукавицями, нагрудник із фокром, наспинник, сталева спідниця, тассети, повний захист ніг із сабатонами типу “Коров’яча морда”. Фактично, Дрезденський обладунок призначений як для бойових дій, так і для турнірів. Турнір проводився верхом без бар’єру (у відкритому полі) в два підходи – спочатку зі списом, потім із мечем.

Додатковий захист підборіддя, верхньої частини торсу та лівого плеча, необхідний при поєдинку зі списом, відкидався перед боєм на мечах; на низці зображень турнірів з мечем, дана деталь обладунку зазвичай лежить на землі разом зі списом. У випадку із Дрезденським обладунком, додатковий захист не зберігся до наших днів. Однак, на лівому наплічнику видно отвір, яке колись служив для кріплення саме цього елементу. І останнє, але не менш важливе: на забралі шолома видно сліди сильного удару мечем, що наочно показує використання обладунку в турнірах.

Дрезденські обладунки багато прикрашені. Майже всі частини рифлені; з міркувань практичності, платтнер залишив сталеву поверхню гладкою тільки в певних місцях, таких як забрало і сабатони. Деякі частини обладунку, такі як тассети і рондель, демонструють металопластикові візерунки. Крім того, існує безліч вигравіруваних візерунків в більш широких смугах гофра, а також по канту обладунку – перш за все листяний візерунок із вкрапленнями трофеїв, тварин і архітектурних елементів, а також великих фігур. Використовувані художні прийоми (гофрування, металопластика) є одними з найпопулярніших видів орнаментики в мистецтві Ренесансу.

Важливим є також те, що гравіювання нагрудника обладунку містить важливу підказку для ідентифікації початкового власника. Так, центр кіраси прикрашає Герцогський Альбертинский герб царського Саксонської династії Веттинів. З часу так званого Лейпцігського поділу 1485 р., Саксонія була розділена на дві частини, та управлялась двома незалежними династіями – династією Ернестинів та династією Альбертинів, до якої власне належали брати Моріц та Август. У 1547 р., після поразки курфюрста Йоганна Фрідріха Саксонського, очільника протестантської Шмалькальденскої Ліги проти Католицького Імперського Союзу в битві при Мюльберзі, Саксонське курфюршество перейшло під протекторат Альбертинів. Таким чином, на герб Альбертинскої династії Веттинів були додані два схрещені мечі курфюрста Саксонії. На Дрезденському обладунку M 96 цих мечів немає, що вказує на виготовлення його до 1547 р. Більш точну дату виготовлення обладунку можна визначити по стилістичному аналізу гравіювання та роботі платтнера.

Стилістичний аналіз – робота платтнера

Обладунок M 96 характеризується низкою стилістичних особливостей. Перш за все, впадає в очі загальний контрастний дизайн обладунку: габаритні тассети та рондель. На великих ділянках обладунку видно великі, плавні візерунки, в той час як інші мають гофровану поверхню. Такий незбалансований дизайн виник із потоку стилів, який захопив немало латних майстерень на північ від Альп того часу. У той час, приблизно в 1535-40 рр., німецькі зброярі часто відмовлялись від чітких принципів проектування попередніх років. Замість цього, вони виготовляли обладунки з громіздким силуетом. Наплічники, налокітники та наколінники були різко збільшені, рельєфні поверхні згладжені. Бруно Томас вдало описав цей стиль німецького латного мистецтва 1530-х -початку 1540-х рр. як “Раннє бароко”.

Латний стиль “Раннє бароко” був особливо популярним серед клієнтів із Центральної та Північної Німеччини. Він особливо помітний на обладунках, створених в Саксонії, Гессені та Брауншвейгу, а також в Нюрнберзі. Ідеальним прикладом для порівняння з південно-німецьким збройовим мистецтвом, є виконаний в 1534 р. обладунок для Філіпа I, ландграфа Гессенського з Віденської Зброярської палати. Всі характеристики, описані вище, ідеально в ньому поєднуються – великі ронделі і налокітники, гладкі оброблені поверхн. Приклади більш пізніх років (приблизно 1539-1542 рр.) стосуються обладунків курфюрста Йоахіма II Гектора Бранденбурзького, й більш пізнього обладунку 1545 р. курфюрста Моріца Саксонського.

Таким чином, обговорюваний нами Дрезденський обладунок M 96 датується 1535-1545 рр. Він вписується в серію обладунків “Раннього бароко” другої чверті XVI ст. Другою помітною особливістю Дрезденського обладунку є гофрованість. Рифлення, як особливість німецького обладунку, досягло свого піку в 1510-20 рр. і поступово вийшло з моди в четвертому десятилітті XVI ст. Як приклади пізніх, рифлених обладунків, наводимо комплект, виготовлений близько 1535 р., комплект із Вартбурзької Зброярської палати 1540 р. Дрезденський арсенал зберігає у своїх фондах трьохчетвертинні лати, які також можуть бути датовані орієнтовно 1540 р.

Стилістичний аналіз – гравіювання

Гравіювання на Дрезденському обладунку не підписане та не датоване. Але на основі стилістичних порівнянь, обладунок може бути датований періодом 1535-40 рр. Він ілюструє суттєвий вплив нюрнберзьких граверів 1530-х рр., особливо Георга Пенца, Ганса Зебальда Бехама та Бартеля Бехама. Серед робіт згаданих майстрів, які відносяться до 1530-35 рр., виявлені стилістично близькі, великі листові візерунки, які можна побачити в художньому оформленні Дрезденського обладунку.

Платтнер

Дрезденський обладунок M 96 розглядався з кінця ХІХ ст. як робота латного майстра Йорга Зойзенгофера з Інсбруку (1528-1580). Як зазначалося вище, ця атрибуція грунтувалась на спростованій тезі про те, що обладунок у 1558 р. був подарований ерцгерцогрм Фердинандом II курфюрсту Августу, а отже, був виготовлений придворним Фердинанда – Йоргом Зойзенгофером. Це припущення є принципово сумнівним і має бути переоцінене в стилістичному порівнянні з іншими роботами інсбрукського збройового майстра. Більш раннє датування обладунків, про яке йдеться в цьому тексті, збігається із добре документованим періодом творчої кар’єри латного майстра: так, у 1537 р. він створив обладунки для короля Фердинанда I. Пізніше, у 1539 р. він виготовив повний кінний обладунок для короля Франциска I, а в 1547 р. – так званий “Орлиний гарнітур” для ерцгерцога Фердинанда II Тірольського. Ці роботи майстра характеризуються переважно гладкими, округлими формами і класичним дизайном. Стиль “Раннього бароко”, який так сильно виражений в Дрезденському обладунку, в роботах Зойзенгофера показаний в значно пом’якшеній формі. Крім того, майстер Дрезденського обладунку мав порівняно з Йоргом Зойзенгофером нижчу кваліфікацію; металопластика на обладунках виконана грубо і неакуратно, місцями поверхнево, листяні візерунки на тассетах та налокітниках здаються важкими і опуклими, коли, обробка на обладунках Зойзенховера – натуральний витвір мистецтва.

Тепер виникає питання, де могла перебувати майстерня анонімного майстра Дрезденського обладунку? Гравіювання на обладунках показує вплив нюрнберзьких і північно-німецьких художників-граверів. Вже обговорювані стилістичні характеристики (так званий стиль “Раннє бароко”) дозволяють припустити місцезнаходження майстерні – це центр або північ Німеччини. Не в останню чергу, герб на грудях вказує, що власник обладунку походив із правлячої в Саксонії династії Веттінів. Таким чином, акцент буде зроблений на тих латних майстернях, в яких Саксонська династія закуповувала зброю. Таким центром був Нюрнберг, де Веттіни придбали більшу частину своїх обладунків загалом. Гравіювання обладунків так само вказує на його ймовірне Нюрнберзьке походження.

Висновки

Обладунок M 96 міг бути виготовленим як для Моріца, так і для Августа. Його можна розглядати як обладунки для Моріца принаймні 1530-х рр., наприклад, як подарунок курфюрста Йоганна Фрідріха, або створений з нагоди шлюбу Моріца в 1541 р., або ж його приходу до влади як герцога Саксонії в тому ж році. Так само, обладунок міг бути виготовлений приблизно 1543/44 рр., коли він виступав на своїх перших задокументованих турнірах в Дрездені й Мерзебурзі. Таким чином, Дрезденський обладунок M 96 був одним з перших обладунків курфюрста Августа Саксонського, створений на початку правління його брата Моріца, коли він приблизно у 18-річному віці (1543/44) пристрастився до лицарських турнірів.