Часто доводилось зустрічати думки, що західноримські імператори, починаючи прямо від Гонорія і вакурат до Ромула Августула – це, прямо кажучи, недоумкуватий збрід, які у разі нещасного збігу обставин один за одним просиджували свої царствені п’яті точки на троні Равенни, міняючись ледь не щороку.

Реальність, як водиться, дещо складніше. Так, кричущі у своїй некомпетентності імператори в Равенні справді були. Для цього достатньо згадати Валентиніана III або Петронія Максима. Бували й імператори, які з різних причин не встигли залишити про себе добру або хоча б недобру пам’ять, як це сталось із Олібрієм і частково – з Гліцерієм. Однак бували в нещасної ЗРІ володарі вище рангом, які виглядали б непогано і в куди більш благополучному Константинополі. Наприклад, Флавій Майоріан – це найкраще, що заслуговувала західна частина Імперії, яка котилась в пекло. На жаль, він правив у настільки нездорову атмосферу, що помилка, допущена в плануванні експедиції в Північну Африку, привела до того, що частина імперського флоту була спалена ще до відплиття з іспанських портів, а сам Майоріан по поверненню до Італії був повалений і убитий своїм колись кращим другом Ріцімером.

Таке саме – із Прокопієм Антемієм, якого навряд варто рахувати пасивним бездарем. Навпаки, Антемій, будучи призначенцем Константинополя, доклав усіх можливих зусиль для порятунку Римського Заходу. Однак обидві великих кампанії, в яких брали участь західні римляни в правління Антемія, завершувались стрімким провалом. У 468 р. об’єднаний римський флот був знищений вандалами. Трьома роками пізніше західно-римська армія провела чи не останню кампанію за межами Італії. На жаль, ця армія потрапила до вестготської засідки неподалік від Арелату (суч. Арль, Франція) і була повністю перебита. Зі своїми солдатами тоді загинув і Антеміол, син Антемія.

З тих пір удача, і так не дуже вже прихильна, остаточно відвернулася від Прокопія. До літа 472 р. ми спостерігаємо імператора в Римі, обложеного Ріцимером і завчасно приготовленою маріонеткою, Олібрієм. Вже 11 липня все було скінчено. Тепер уже колишній західний імператор після невдалої спроби прориву з Риму спробував сховатися в базиліці Святого Петра, але був обезголовлений.

Підводячи підсумки, варто зробити очевидний висновок: Прокопію Антемію не вдалось досягти висот хоча б Майоріана. Тим не менш, він цілком усвідомлював, яку відповідальність несе, перебуваючи на західному престолі. Його не особливо жалували в Равенні, враховуючи його константинопольське походження, однак цей імператор зробив передостанню реальну спробу залатати діри в потопаючому західно-римському кораблі. І в тому, що Прокопію зробити це не вдалося, прямої провини практично не вбачається.

P.S.: Правильно, попахує новим циклом, який присвятимо мужам, що всіма силами рятували Західний Рим. Але це буде не раніше 2021 р.