Ми писали раніше про розбір актового джерела по “Мабільонівській” схемі документу ( https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/10/10/прикладне-джерелознавство-або-як-ана/ ). Представляємо ще один зразок типової індивідуальної роботи з курсу Джерелознавства, яка обов’язкова для виконання студентами першого курсу історичного факультету. На цей раз будемо розбирати документ вже Модерної доби – виписку із засідання Вального сойму.

Не вдаючись у зайву софістику, підкреслимо що ця публікація в ідеалі має послужити Вам (якщо Ви – студент першого курсу істфаку) зразком; структурно, такі роботи аналогічні одна одній за змістом – як Ви не вивчите ультіму – формуляр документу на першому курсі, дипломатика вам стане все одно що Біблія барану надалі. На цей раз редактор записів зжалився, та прикріпив до тексту публікації питання, що виносились у 2017 р. до першокурсника, який сідав за цю роботу.

Переходячи до аналізу документу, вставимо п’ять копійок щодо нього. На засіданні всякого станово-представницького органу Речі Посполитої, складались протоколи їх засідань. Прийняті рішення формували конституції – збірки постанов, визначених необхідними до виконання на території Унійної держави. Сойм же вальний був особливим винаходом сарматів родом з Польщі – наступної форми шляхетського парламентаризму після провінційних з’їздів. Власне, крім шляхти з Велико-, Малопольщі та ВКЛ, на ньому брало участь і духовенство.

В ідеальних уомвах, Вальний сойм проводився щороку – і як всякий продукт від шляхти для шляхти, такий сойм головною ціллю мав обмеження королівської влади. Закріплення його законодавчо відбулось у XVI ст. по двох головних актах. Обидва ці документи були прийняті в не найкращий (навіть по мірках шляхетської Республіки) час – 1505 та 1573 рр. Відповідно, ними були закон “Nihil novi nisi commune consensu” (Прим. ред.:”Нічого нового не приймається без спільного рішення” – власне це й основна його постанова; було би добре, не було би так погано – слова “спільне рішення” викрутять скоро в liberum veto) Олександра Ягеллончика, на час правління якого прийшлась показова, довга війна з московитами.

Другим актом були “Генрікові артикули“, укладені першим польським королем по династії Ягеллонів – Генріхом Валєжи. Одіозність свою він підвердить пізніше, вкравши в Речі Посполитої казну, але зараз звенімо увагу на декілька фактів – він був першим обраним (чи елекційним) монархом поляків, що не успадкував цю владу; по-друге, він був обраний шляхтою, тому й розпорядився в першому своєму акті до знаті, що й носа не видує без її дозволу (мова йшла навіть про скликання кварцяного війська з дозволу шляхти); по-третє, він походив з давньої польської французької династії Валуа, чим і пояснюється його статус в Речі Посполитій.

Так чи інакше, перейдемо до тексту документу:

СХЕМА АНАЛІЗУ АКТОВОГО ДЖЕРЕЛА:

1. Тип актового джерела (документу):

• до якого типу відноситься дане джерело?

Дане джерело є публічно-правовим актовим документом, за ознакою місця дії- державним, а за співвідношенням змісту тексту і предметної ситуації- законодавчо-розпорядчий.

• якими є характерні ознаки цього типу джерел?

Характерні ознаки публічно-правового акту:

– виданий від імені державної установи;

– за функціональним призначенням акти такого типу регулюють аграрні відносини, регулюють систему позаекономічного примусу (панщинські відносини), регулюють відносини між центральними органами влади і провінційними адміністраціями, систему суддівської влади і норми судочинства, зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини, права народів, конфесійні права, тощо;

– документи такого типу відображають історичну дійсність в юридичних нормах, дають нам інформацію про політичний та економічний стан суспільства, приватних відносин того часу.

• які з таких ознак наявні в даному джерелі і дозволяють віднести його до цього типу писемних джерел?

Ознаки, які відносять дане джерело до публічно-правового акту:

– виданий від імені державної установи- Вального сейму (найвищого станово- представницького органу (парламенту) Корони  Польської);

–  за своїм функціональним призначенням цей акт регулював відносини між центральним органом влади (Вальним сеймом) і адміністраціями воєводств (в даному випадку- Подільського );

–      регулював систему суддівської влади (ухвала щодо судочинства над підданими, звинуваченими у розбоях).

2. Експонент (автор, укладач, видавець) джерела:

• хто виступає автором джерела або від чийого імені документ був створений?

автором джерела виступає Вальний сейм- найвищий станово-представницький орган (парламент) Корони Польської.

• чому саме ця особа (група осіб або організація чи установа) створила (видала) дане джерело, на яких підставах?

Вальний сейм володів широкими повноваженнями: вводив нові податки, виробляв основні напрями зовнішньої політики, регулював відносини між центральними органами влади і провінційними адміністраціями, систему суддівської влади і норми судочинства, давав згоду на ведення воєн тощо. Рішення сейму називалися конституціями. Вони проголошувалися від імені короля, але при цьому обов’язково підкреслювалося, що вони прийняті вони за згодою сенату.

• чим загалом займалася ця особа (група осіб або організація чи установа), чи характерним для неї було продукування подібних джерел?

в загальну компетенцію Сейму входило видання законодавчих актів, введення податків, вироблення загального зовнішньополітичного курсу,  затвердження мирних договорів і перемир’я, контроль діяльності короля і державних чиновників. Тому, для Вального сейму було характерним видання подібних законодавчих актів. (Ухвалення подібних норм-конституцій базувалося на засаді односторонньої згоди).

3. Час і місце укладення джерела:

• коли було створено джерело, чому саме в цей час?

Джерело було укладено 19 червня 1567 р. В другій половині 16 ст. На Поділлі відбувалося піднесення опришківського руху. Опришки своїми грабежами завдавали значних збитків місцевій шляхті і багатим купцям- мандрівникам, що проїжджали через воєводство.

• де було створено джерело, чому саме в цьому місці?

Джерело було укладено в м. Пйотрків (нині Пйотркув- Трибунальські, Польща), де збирався Вальний сейм з 1 половини 15 ст. до Люблінської унії.

4. Обставини написання джерела:

• якими були безпосередні причини появи джерела?

В Подільському воєводстві, а також в районі Прикарпаття та Буковини починаючи з 1 половини 16 ст.  розгортався опришківський рух. Переважна більшість їх загонів- селяни- втікачі, чисельність ватаги- до двох десятків осіб. Опришки нападали на шляхетські двори, фільварки, подорожніх та купців і жорстоко розправлялися з ними. Захоплене майно розділялось між членами ватаги і селянами.

• як виглядала процедура його укладення й написання?

 Cеймові конституції публікувалися від імені короля, король надавав їм остаточної редакції, але самостійно видавати їх не міг. Король скликав сейми, мав право законодавчої ініціативи і санкції сеймових ухвал. Прийняття ухвалених Вальним сеймом норм-конституцій базувалося на засаді одностайної згоди (чинність права «Liberum veto»).

• хто писав, диктував текст джерела?

Текст документу записано писарем, згідно протоколу.

• якою мовою написаний текст джерела, чому саме нею?

Документ написано польською мовою у зібранні законів Volumina legum, у збірнику “Селянський рух на Україні 1569-1647рр.” текст перекладено українською.

5. Адресат документу:

• кому адресоване джерело, хто це був, чим займався (в контексті отримання ним джерела)?

Джерело адресоване шляхетському сеймику Подільського воєводства, шляхтичам і старостам.

• як адресат отримав чи довідався про зміст джерела?

Шляхетські сеймики відправляли на засідання Вального сейму послів- обраних із     членів сеймика шанованих осіб.  Посли ж отримували чіткі інструкції щодо указів та процесу їх виконання.

• чому саме цій особі (групі осіб або організації чи установі) адресоване джерело?

До повноважень шляхетських сеймиків входило прийняття ухвал для реалізації сеймових конституцій, вирішення справ, переданих на розгляд вальним сеймом. А також, віддаленість земських сеймиків призвела до того, що вони виконували  функції самоврядування, й адміністративні функції. Старости виконували роль суддів.

• що мав зробити адресат, отримавши чи ознайомившись з текстом джерела?

Ознайомившись з текстом джерела, адміністрація воєводств була повинна  продовжити судочинство проти опришків. Кожен шляхтич повинен був знайти свого підданого- розбійника і привести його на суд кам’янецького старости не пізніше ніж за 2 місяці. Староста був зобов’язаний провадити судовий процес згідно двох артикулів. Постанова стала чинною без відстрочки від уряду й суду.

6. Внутрішня структура тексту джерела:

• на які частини поділяється текст джерела?

1) Вступна частина :

– datum- місце і час видачі;

– intituliato-позначення установи, від імені якої походить документ.

2)Основна частина:

– Narratio- виклад обставин справи ();

– Dispositio- розпорядження по суті справи;

– Sanctio- опис покарань за порушення викладених у документі умов .

• чи такий поділ був типовим для писемних джерел цього типу?

Поділ типовий для публічно- правового акту.

• чи наявні в тексті усталені складові (формули), про що свідчить їх наявність?
• про що говориться в джерелі (пряма інформація), його короткий зміст?

“… постановляємо ухвалою цього сейму,…”

“Жодна апеляція або відстрочка від цього уряду й суду не допускається.”

Наявність у тексті таких усталених фраз підтверджує те, що документ є законодавчо- розпорядчим актом.

7. Основний зміст джерела:

• з якою метою було укладено джерело?

Придушення руху опришків у Подільському воєводстві, провадження судочинства щодо злодіїв і розбійників воєводства.

• про що говориться в джерелі (пряма інформація), його короткий зміст?

Посли Подільського воєводства звернулись до сейму з метою припинення сваволі опришків. Вальний сейм постановив, що кожен шляхтич зобов’язаний знайти свого підданого- розбійника і привести його на суд кам’янецького старости не пізніше ніж за 2 місяці. Вищезгадані власник і староста повинні провадити судовий процес згідно двох артикулів. Не допускаються відстрочки від уряду й суду. Постанова зберігатиме юридичну силу до втрати нею актуальності.

• яка непряма інформація міститься в джерелі (опосередковані відомості про конкретні події, факти, особи, географічні об’єкти, населені пункти, терміни, поняття та інше)?

У джерелі згадується про те, що на Поділля прибуває чимало опришків із  сусідніх земель.

• якої сфери тогочасного життя стосувалося дане джерело?

Дане джерело стосувалося суспільно- політичної сфери.

8. Подальше функціонування джерела:

• що сталося з джерела після того, як адресат його отримав?

Подальша доля джерела невідома.

як довго джерело мало якесь значення чи зберігало юридичну силу?

Дана постанова зберігала силу доки шляхта воєводства вважала за потрібне, це вкразано в кінці уривку.

• в якому вигляді джерело дійшло до нашого часу (оригінал, копія та інше), чому саме так?

До нашого часу джерело не збереглося в оригіналі, а збереглося лише на сторінках 2 тому зводу Volumina legum.  Це багатотомний звід законів, сеймових постанов, привілеїв та інших законодавчих актів, які діяли на території Польщі, Білорусі, Литви та Правобережної України з 1347 р. до 1793–1795 рр. Цей збірник призначався для практичної орієнтації юристів, суддів, політичних діячів та ін. у законодавчому матеріалі. Публікувався польською і латинською мовами з заголовками, без коментарів, в кінці томів додано реєстр конституцій і привілеїв за відповідний період.  «Volumina Legum»— неофіційне видання і не є повним зібранням законів. Поміщені акти взято з оригінальних джерел і праць окремих авторів.