Згадували кілька тижнів тому, що завдячуємо швейцарцям за першу спробу систематизації знань про флору і фауну. Говорили ми і про вихідця з кантонів Конрада Геснера та енциклопедичний опис деяких відомостей про слонів його авторства (або принаймні того, що про них уявляли в XVI ст.). Але, можемо клястись, що нам та й читачам нашим, синам і донькам епохи матеріалізму, не приходило на думку, як лікувати тих слонів. А ось людину Відродження цікавило все на світі. Тому, пропонуємо викладку фактів із першого тому монументальної “Історії тварин” (Historiae animalium) швейцарця:

• “Слон дуже страждає від холодів. У таких випадках йому можна допомогти темно-червоним вином…”;
• “Є такий хробак під назвою хамелеон, який, якщо його з’їсти, для слона отруйний. У таких випадках на допомогу приходять листи дикого оливкового дерева – це хороші ліки проти таких черв’яків…”;
• “…якщо слон проковтне п’явку, то буде у великій небезпеці. Щоб не захворіти, слони в таких випадках їдять землю. Взагалі вони часто і багато їдять землю, і це їм ніяк не шкодить. Іноді їдять також камені…”;
• “Як слон отримає поранення на полюванні, то йому можна допомогти соком рослини під назвою алое, намазавши його на рану… добре для цих цілей і вершкове масло: потрібно намазати, а потім прикласти свіже свиняче м’ясо…”
• “Якщо слон втомлений і млявий, йому слід натерти спину рослинною олією, змішаною з сіллю і водою…”;
• “…якщо у слона запалені червоні очі, то потрібно закапати в них коров’яче молоко…”;
• “Більшість хворіб цих тварин можна лікувати темно-червоним вином” (Прим. ред.: Є ризик виховати слона з алкоголізмом, зате можна заощадити на маслі, олії, молоці і свинному м’ясі).

Тепер скажемо, як Геснер радить слонами лікуватись:

• “Слонове м’ясо, зварене у воді з сіллю, з додаванням оцту, проганяє кашель і сприяє пологам…”;
• “…слонячий жир вважається відмінним засобом проти отрути… Також, намазаний на хворе місце, допомагає від головного болю…”;
• “Дим від палаючих нігтів або волосся слона виганяє отруйних тварин…”;
• “Слонова кістка в будь-якому вигляді зміцнює серце…”;
• “Порошок спаленої слонової кістки, випитий разом з відваром подорожника, зупиняє криваву діарею та кровотечу…”;
• “…слонова кістка, потовчена з медом й намазана на шкіру, видаляє (пігментні) плями на обличчі…”;
• “Потовчена слонова кістка з дикою м’ятою і випита з водою, допомагає при перших ознаках прокази…”
• “Оленячий ріг змішаний зі слоновою кісткою, допомагає від глистів…”;
• “…розтерті слонова кістка у вині або трав’яному шнапсі допомагає від закрепів… та від епілепсії…”
• “Попіл спаленої слонової кістки, змішаний з цапиною кров’ю, якщо випити, виганяє камені з нирок без будь-якої небезпеки…”;

Хоч Конрад Геснер прожив немале життя по тих мірках – 49 років (1516-1565 рр.), ми настійливо не радимо перевіряти його рекомендації на собі. В будь якому разі, дані відомості дозволяють по-новому поглянути на слона в найближчому зоопарку.

Взято та процитовано з «Історії тварин», том І (видання 1551 р.): https://www.loc.gov/resource/rbctos.2017gen04347v1/?st=gallery