Лекція Ігоря Лиля
«Свої серед чужих – чужі серед своїх. Історія забутої грецької діаспори»

Лекційний захід
Організатори:
- Львівський медієвістичний клуб (https://lvivmedievalclub.wordpress.com/)
- Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (https://www.facebook.com/librarylnu/)
Локація:
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Франкова кімната
Час проведення: 9 квітня, 14 00
Анотація:
Попри заявлену мультикультурність Львова, багато етнічних груп, що мешкали на його території в різні епохи все ще залишаються в «тіні» історії. Ігор Лильо розкриває незнані сторінки минулого грецьких емігрантів котрі мешкали в містах Руського Воєводства в XV-XVIII ст.
Свої серед чужих-чужі серед своїх: історія забутої грецької діаспори

Грецька діаспора Руського воєводства – це переважно купці, що в гонитві за прибутками від торгівлі східними товарами почали небезпечну подорож у цю частину Європи. Ми добре знаємо історію грецьких діаспор в Криму, Маріуполі, Одесі чи Ніжині. І лише минуле греків Західної України довший час залишалося маловідомим навіть для фахівців.
Першу згадку про діяльність грецького купця у Львові занотовано у 1382 р. В найстарішій збереженій книзі Львова є запис: «Вірменин на імя Хачадур мав заплатити Якубу Грекові 25 марок за товар».
Перший період окреслюємо терміном «Винний бум». Він тривав від 1550-х до 1630-х років. Сприятливі умови були зруйновані в 1648 р. повстанням Богдана Хмельницького.
Другий період – 1656-1700 рр. включав прибуття наступної хвилі грецьких іммігрантів до Львова.
Кінцем помітної грецької активності вважають 1708 р., коли Ставропігійське братство як церковна інституція перейшло під контроль Риму. Львівське Ставропігійське братство було національною та громадською організацією, яка об’єднала навколо себе православних мешканців Львова. Поміж українцями на початку його діяльності були і греки. Головне завдання братства-просвітництво та захист інтересів православної громади. Найвідомішим грецьким кліриком ,який мешкав у Львові був Арсеній Елласонський. В працював вчителем в українській школі та разом з учнями створив підручник – Граматику. Більша частина грецьких іммігрантів Речі Посполитої походила з Криту і були підданими Венеції. Проживання в країні, де переважали католики, робило їх інтеграцію в середовище Речі Посполитої простішим. Греки були порівняно невеликою групою іммігрантів на території Речі Посполитої у 16-17 ст. Проте їм вдалося залишити помітний слід в матеріальні та духовній культурі регіону. Більшість з них зберігали свою ідентичність у першому чи другому поколінні, але згодом все ж стали органічною частиною польської політичної еліти.
