Віталій Щепанський. «Кістка шамана: Тюркський шаманізм у Великому князівстві Литовському»

Віталій Щепанський

«Кістка шамана: Тюркський шаманізм у Великому князівстві Литовському»

Львівський медієвістичний клуб дякує автору, Віталію Щепанському, за попередню міні-презентацію унікального твору, присвяченому феноменам, часто витісненим на маргінес академічного дискурсу.

Про автора:

Віталій Щепанський – релігієзнавець, кандидат філософських наук (релігієзнавство). Дослідник української ранньомодерної філософії, історії західноєвропейського езотеризму XVI-XVII ст. на території Східної Європи. Також у сферу наукових зацікавлень входить архаїчна релігійна свідомість і Новітні Релігійні Рухи. Автор книги «Кістка шамана: Тюркський шаманізм у Великому Князівстві Литовському».

Запрошуємо читачів ознайомитись із анотацією:

Книга «Кістка шамана: тюркський шаманізм у Великому Князівстві Литовському» (2019) розповідає нам про шаманські практики, які були задокументовані та, ймовірно, мали поширення на території сучасної України XV-XVI ст. Звісно, можна влаштовувати безліч дискусій про якийсь особливий вид українського шаманізму, прослідкувати його в казках і обрядах українського народу. Враховуючи весь складний комплекс фольклорної традиції, легко віднайти безліч вказівок на те, що шаманізм дійсно існував на теренах сучасної України. Однак, етнографічний матеріал може говорити лише про відлуння давно забутих голосів, яким можна маніпулювати як завгодно. Зокрема у запропонованій книзі розвинута тематика присутності шаманських практик на наших теренах, що безпосередньо пов’язана з тюркською спадщиною в українській культурі. Враховуючи, що тюркомовним народам шаманізм був притаманний завжди, можна ствердно сказати про наявність окремих шаманських практик серед ногайців або татар, котрі довгий час проживали і продовжують проживати на Півдні сучасної України. Після того, як у XV ст. вони були переселені князем Вітовтом Великим у Велике Князівство Литовське, до різноманітних етнічних груп великої держави додався тюркський релігійний компонент. На той час татари вже були мусульманами, однак, не зважаючи на це, вони все ще зберігали окремі види шаманських практик. Не дивно, що перші рукописні пам’ятки, які зібрані у презентованій книзі, описують тюркські шаманські магічні практики, датуються саме XV ст. Ці фрагменти нам демонструють особливості вірувань тюркського населення Великого Князівства Литовського та їх тісний зв’язок з архаїчною релігійною свідомістю, яка втілюється у шаманських магічних практиках.

Видавництво: «РХ»