В 576 р. у Тавриці зіштовхнулися інтереси двох могутніх держав раннього середньовіччя – Візантії і Тюркського каганату. Діючи в умовах цейтноту, імператори-співправителі Юстин II і Тиберій II Константин надали всіляку підтримку північним володінням та ініціювали будівництво потужних оборонних споруд у горах Південно-Західного Криму. В ході цих робіт ромеї звели кілька опорних фортець, у тому числі фортецю Кирк-Ор (Чуфут-Кале). В ході її будівництва були використані найкращі досягнення античної фортифікаційної науки. Крім монументальних наземних оборонних споруд, було споруджено грандіозний підземний гідротехнічний комплекс, здатний забезпечити водою гарнізон і населення округи. Фруріон Кирк-Ор призначався для захисту стратегічно важливих дефіле Марьям-Дере та Ашлама-Дере; посилення оборони дальніх підступів до Херсона; дислокації військових загонів федератів, а можливо, і ставки ексусіократора Аланії; накопичення запасів продовольства та врятування населення у випадку вторгнення номадів до «країни Дорі».

Ключові слова: Північне Причорномор’я, Візантія, Тюркський каганат, інженерна оборона, фруріон, Кирк-Ор.